Шановні студенти!
Вітаю Вас на нашій віртуальній дискусії з курсу “Oснови
наукових досліджень”. У цьому блозі Ви можете вільно висловлювати Ваші
думки з обговорюваних тем, коментувати пости одногрупників, ставити
запитання своїм колегам та викладачеві, висловлювати свої ідеї та
пропозиці.
Отож, залучайтеся до спілкування!
З нетерпінням чекаю Ваших коментарів, Вікторія Вікторівна.
Прочитайте статтю О.Руденка "ПОГЛЯД НА НАУКУ ЯК НА
СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ФЕНОМЕН" http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/Rudenko/statya_ukr.htm. Висловіть свої думки з прочитаного та схарактеризуйте власне бачення ролі науки у сучасному суспільстві.
Якщо у Вас не відкривається стаття О.Руденка пропоную прочитати і вмсловити свої думки щодо статті Н.Л.Зглінської "Зміна парадигм у науковому пізнанні" http://www.filosof.com.ua/Jornel/M_68/Zglinska.pdf .
На мою думку,наука існувала завжди. Якщо виходити з визначення науки як сфери людської діяльності,яка спрямована на вироблення й систематизацію нових знань про природу. Навіть первісні люди займались наукою,наівть не знаючи про це. Вони досліджували навколишній світ,систематизували отримані знання.
ReplyDeleteЯ вважаю,що поняття "наука" є абстрактним. Так само як і "душа","доля" і т.д. Всі мають уяву що це таке,але не можуть пояснити.
Наука,насамперед, має приносити користь людям. Тобто в науці найважливіше-це практичний результат заради якого,в кінці-кінців,вона і існує.
Але не дивлячись на те,що наука абстрактне поняття,важку сказати,яка людина-науковець,а яка-ні.
Наука припускає створення чогось нового,оригінального,того,чого не було раніше.
Тому для того,щоб займатись науковою діяльністю в людині має бути так званий "талант"(бо цей термін частіше всього використовується для мистецтва).
З цього можна прийти до висновку,що наука,так само як і мистецтво,потребує здібностей,таланту і неординарного мислення.
Яскравим прикладом цієї думки є всім відомий Леонардо да Вінчі,який був і науковцем і митцем.
Не дарма кажуть,що талановита людина талановита у всьому.
Увіна Надія
33 група
Погоджуюсь з Вами, що талант є важливою складовою успішного наукового дослідження. А що Ви думаєте про наполегливість?
DeleteІз цієї статті можна чітко побачити, як наше життя пов'язане з наукою і сама наука з життями людей. Дійсно, ідеологія часто впливає на науку, культура і соціальне середовище можуть диктувати науковцям, що саме вони повинні знаходити і доводити. Якби сильно науковці не відстоювали свободу думки, але, нажаль, правлячі сили завжди могли і навіть зараз можуть управляти науковими дослідженнями. Але також чимало випадків, коли наукові факти руйнували філософські системи та ідеології, наука може виступати в опозицію і доводити власну думку. Проте вільнодумство науки можливе тоді, коли цього потребує суспільство. Коли існує чітка потреба у нових поглядах, у істинні і правді, наука може "розправити крила".
ReplyDeleteАле не зважаючи на будь-який вплив, одна потреба залишалася завжди незмінною - пошуки і відкриття нового. На даний час також з'явилася потреба у комерціалізації науки, проте, на мій погляд, це лише на краще. Тому що науці часто не вистачало близькості до людей, і можливо не коректного тут слова, корисності для людей.
32 група Камзолов Олександр
!!!
DeleteПерш за все, наука - це система знань, головним змістом якої є накова праця живих людей. Взагалі наука невід'ємна частина в нашому світі і виникла вона саме тоді, коли люди цього потребували. З часом світ і все існуюче в ньому почало вдосконалюватись і мабуть фундаментом вього того, що ми маємо зараз, були знання, тобто наука. Наука безпосередньо впливає на потреби суспільства і є необхідною умовою для управління. Наука базується на наукових ідеях, теоріях, гіпотезах, фактах, дослідженнях та перш за все на знаннях. Вона є невід'ємною частиною будь-якої цивілізації.
ReplyDeleteДіденко Ірина
32 група
Ця стаття розгорнуто розкриває що суспільство і наука пов’язані «наука виникла як відповідь на потребу людства у виробництві й отриманні істинного, адекватного знання про світ, й існує, помітно впливаючи на розвиток усіх сфер суспільного життя». В ході того як розвивалося суспільство, наука пройшла довгий і складний шлях накопичення інформації і перетворення її на знання, тобто своєрідний шлях розвитку від певних елементарних знань до цілих складних систем. Знання в науці всепроникне і взаємообмінне. Наприклад: педагогіка переплітається з психологією, філософію, історією, фізіологією, соціологією… Педагогіка використовує знання, досягнення і здобутки інших наук для розв’язання своїх проблем, в іншому випадку – інші науки використовують педагогічні знання для пояснення і розв’язання своїх питань.
ReplyDeleteНаука це однозначно поступовий процес накопичення знань, адже не можна дізнатися про щось не провівши наукового дослідження. Іноді для того щоб вивести одну формулу треба працювати над нею все життя. Звичайно, ідеологія може перешкоджати розвитку науки, як про це свідчить історія. Наприклад: Джордано Бруно (послідовник М. Коперника) заговорив про те, що Планети обертаються навколо Сонця, а не навколо Землі. Та, на жаль, за ці відкриття був визнаний єретиком і був спалений у Римі, бо йшов всупереч релігійним догматам та авторитету церкви. Тому багатьом науковцям доводилося приховувати свої наукові праці від гострого зору цензури. Але проходить час і про і все стає відомо, як кажуть, правди не сховаєш. Тому, наука це стихійне, навіть в дечому командне явище, так як жага до пізнання лежить в природі людини.
Ненько Наталія 32 група
Так, багато наукових відкриттів було здійснено всупереч, а не завдяки.
DeleteПрочитавши цю статтю, нам стає зрозуміло, що наука - це сфера дослідницької діяльності, яка спрямована на створення нових знань про природу, суспільство і процеси мислення. Вона бере свій початок з того моменту, коли люди почали її потребувати, шляхом саморозвитку та вдосконалення своїх умінь. Наука є вагомою складовою в житті кожного, адже в наш час вона посідає одне з перших місці у всіх сферах.
ReplyDeleteЯ погоджуюсь з Е. Агацці, який стверджував, що науку варто вивчати, як теорію про певну галузь об'єктів, але не так, як набір думок про ці об'єкти.
Отже, наука має вагомий вплив на життя людини. Але слід пам'ятати, що деякі наукові винаходи можуть шкодити людству, а ще гірше знищити планету і людей загалом.
Перцова Катерина
33 група
Данна стаття висвітлює проблему розуміння науки. Автор наголошує,що наука немає чіткого та однозначного визначення, але те, що вона має довгу історію розвитку - це факт. На мою думку, наука – це фундамент всього,
ReplyDeleteНе можу не погодитись із думкою,що наука носить культурно-виховний характер,адже наука - це суспільне явище, соціокультурна діяльність. Вона тісно пов"язана із будь-якою діяльністю людей.Чим вищим є рівень культури людини,тим більше вона прагне до знань,а отже сприяє розвитку науки.
Безперечно,розвиток науки – є рушійною силою,що спонукає розвитку людства.За наукою наше майбутнє.Тому ми повинні здобувати та використовувати знання для того,щоб задовольняти наші потреби та правильно формулювати нові цілі.
Наостанок,хочу сказати,що стаття є досить актуальною і повчальною,адже спонукає замислитись над певними аспектами,які,можливо б,залишились поза нашою увагою.
Карпінська Марина,33 група
Погоджуюсь з Вами, що наука є рушійною силою прогресу. Разом з тим чи не призводить науковий прорив до регресу (певної руйнації суспільства, навколишнього середовища)?
Deleteбезсумніву,деякі досягнення в певних сферах,наприклад військовій(атомна бомба,біологічна зброя,тощо) можуть загрожувати людству.
DeleteОднак,якщо говорити про медицину,то наразі винайдено чимало препаратів та шляхів лікування хвороб,які раніше вважалися смертельними.
Тому однозначно щось стверджувати я не можу.
This comment has been removed by the author.
ReplyDeleteПрочитавши дану статтю, хочеться підсумувати, що поняття "наука" - багатогранне й неоднозначне, дещо абстрактне, як висловилась перед цим колега Надія. Воно не має конкретної дефініції, та й не матиме, адже неможливо в одному визначенні пояснити чи описати увесь її зміст. Як кажуть, скільки людей, стільки думок (у цьому випадку - визначень). Для себе я відкрила із цієї статті визначення науки за Берналом як "найбільш сильного фактору формування переконань і відношень людини для світу".
ReplyDeleteБезсумнівно, наука та її розвиток залежить від пріоритетів пануючої верхівки. Можна навіть припустити, що наука й держава взаємозалежні. Чому? Наука ділиться із державою, у якій вона розвивається, своїми набутками й досягненнями, і у той час є залежною від потреб того чи іншого суспільства, і, звичайно ж, необхідного фінансування. Сьогодні ми всі можемо спостерігати проблему розвитку науки, а саме нестачу коштів на її розвиток, у нашій країні. Але так як теперішня влада не визнає за необхідне фінансувати науковий інститут належним чином, те і маємо (напр. застарілі технології, методи виробництва і таке ж обладнання).
Звичайно, у наш час вже немає таких перешкод на шляху наукових досліджень та відкриттів, які були, наприклад, у Середньовіччі та на початку Нового часу, коли будь-яке відхилення від суспільної думки, будь-який прояв інакомислення карався нещадно. Хтозна як би склалась сучасна картина світу в її науковому аспекті, якби у свій час не було страчено й занапащено стількох представників "золотої" інтелігенції.
З іншої сторони, значного заохочення зараз також не спостерігається. Принаймні у нашій країні. Що і є причиною своєрідної міграції науковців, які прославляються за межами нашої держави. Там, де їм дають можливість і простір для праці, дослідження, розвитку й нових відкриттів.
Що ж, будемо сподіватися, що і ми переймемо кращий досвід у розвинутіших країнах, у тому числі й у підтримці науки.
Савчук Галина, 36 група
!!!
DeleteThis comment has been removed by the author.
ReplyDeleteПрочитавши дану статтю, зрозумілим стаєнь те, що наука - це сфера науково -дослідницької діяльності, яка спрямована на створення нових знань про природу, суспільство та процеси мислення. Перш за все, хочу зауважити, що наука бере свій початок саме тоді , коли люди почали самовдосконалюватися, задовольняти свої потреби та розвиватися. Дана стаття змістовно розкриває суть науки, як невід ` ємної складової людства, так як є найвагомішою сферою діяльності нації.
ReplyDeleteНа думку Альберта Енштейна, наука ніколи не була і не стане закінченню книгою, та як завжди будуть вноситись зміни, корективи та нововведення. Наука пройшла надзвичайно важкий шлях від багального мислення до цільового сприйняття та пізнання.
Наука - невід ` ємна складова людствлюдства, яка його постійно розвиває.
Автор статті докладно розкрив всю багатогранність поняття «наука» та детально обґрунтував ,чому саме її можна вважати соціокультурним феноменом.
ReplyDeleteПроаналізувавши статтю, доходиш висновку, що наука має широке значення у своєму розумінні та виступає в суспільстві в трьох основних іпостасях.
Варто відмітити,що один із засновників науки про науку Дж. Бернал, зауважив, що “дати визначення науки, власне кажучи, неможливо”. І це справді так, тому що наука є складною та багатомірною, тому однозначно номінувати її практично неможливо.
Влучні слова належать В.І. Вернадському: «головним живим змістом науки є праця живих людей”, з цим не можливо не погодитися, адже наукове відкриття – це результат праці частіше не одного, а цілої команди дослідників, які присвячують багато часу та витрачають багато сил,аби здійснити те чи інше відкриття.
В наш час наука в першу чергу постає як соціокультурний феномен. Вона залежить від різноманітних сил і впливів, що діють у суспільстві, визначає свої пріоритети в соціальному контексті й сама значною мірою детермінує громадське життя. Як зазначав автор «наука, як соціокультурний феномен, вплетена усі сфери людських відносин.»
На мою думку, наука відіграє важливе значення в житті кожної людини, адже вона є цілеспрямованою діяльністю людства на розвиток та пізнання світу.
Галицька Людмила 32 група
This comment has been removed by the author.
ReplyDeleteСтаття досить цікава та інформативна. Дійсно, щодня взаємодіючи із суспільством, наука набуває соціальних та культурних ознак, перетворюючись тим самим в соціо-культурний феномен.Тобто, наука залежить від різноманітних сил та соціальних явищ, що діють в суспільстві. Як відзначається в статті, наука має двоякий характер: як відповідь на потреби суспільства та як стійкий фундамент культури. На мою думку, такий підхід є дуже слушним, тому що таке широке поняття неможливо розглядати в вузькому сенсі.Я погоджуюсь з Ф.Беконом, цитуючи:“Удосконалювання науки варто чекати не від здатності чи моторності якої-небудь окремої людини, а від послідовної діяльності багатьох поколінь, що змінюють одне одного”. Насправді, є "золоті" голови науки, які дають проривні поштовхи в сфері відкриттів, та, як правило, їхні ідеї розробляються тільки групами фахівців. У навчальному посібнику під редакцією І.Т.Фролова “Вступ до філософії” відзначають наступні три соціальні функції науки: (1) культурно-світоглядну функцію науки; (2) функцію безпосередньої продуктивної сили; (3) функцію соціальної сил. Остання говорить нам про те, що методи та дані науки науки використовуються для розробки масштабних планів економнічного та соціального розвитку.Тобто, вагомість науки на сьогоднішній день важко переоцінити. Та разом з цим основним завданням науки є здобуття об'ктивних "істинних" знань, їх систематизація та пояснення.В додаток. наукові знання та наука, насамперед, покликані служити людству, а не приносити шкоду. Адже техногенний розвиток вже привів до загибелі багатьох сакральних культурних традицій. Отже, наука має зайняти своє почесне місце в суспільстві як вічний слуга людства.
ReplyDelete32 група
!!!
DeleteАвтор у своїй статті наголошує на існуванні тісного зв’язку між наукою та соціумом. І я абсолютна згодна з цією думкою. Адже, наука – це ніщо інше як людська діяльність, котра виникла внаслідок постійного пошуку людиною нових знань. Саме людина в певному сенсі «керує» наукою, підлаштовуючи її під власні потреби. Чи розвивалася б та чи інша галузь науки якби це не було потрібно людству? Напевно - ні. Попит породжує пропозицію, тому поки якась думка чи ідея є актуальною, наука, накопичуючи факти, прагне її підтвердити чи спростувати.
ReplyDeleteДійсно, вивчаючи історію, ми можемо зробити висновок, що наука не раз знаходилася під тиском влади та ідеології, тому дуже часто перетворювалася на інструмент політики. Проте, незважаючи на це, завжди знайдуться ті сміливці, котрі до останнього будуть відстоювати власні погляди та думки. Саме завдяки цим людям наука почала розвиватися і розвивається дотепер дуже стрімко.
Зараз робота в науковій сфері є дуже шанованою та актуальною. Науковці – це окрема ланка суспільства, котра надає поняттю «наука» не тільки широкого значення, а й підносить суспільство на новий інтелектуальний рівень.
Щипанська Марія, 31 група
Прочитавши статтю, я значно поглиблила свої знання. Тому що у ній було розгянуто багато різноманітних підходів до визначення понятття "наука". Кожен науковець по-різному тлумачив це поняття. На мою думку, наука - одна з най важливіших речей у нашому житті. Бо завдяки науці ми будуємо наші знання про навколишній світ, про речі, які є необхідними у нашому житті; також наука допомагає пояснити процеси і явища, які відбуваються щоденно. Сьогодні наука активно проникає у наше життя та свідомість людини, змінюючи її уявлення про світ та навіть саму себе.
ReplyDeleteОтже, я вважаю, що наука відіграє дуже важливу та незамінну роль у житті людини.
Мудрак Тетяна, 32 група
Прочитавши дану статтю, я зробила певні висновки. Я погоджуюсь з третім (інституціональним) розуміння науки,що безперечно вона пов’язана з людьми, а саме з навколишнім соціумом, середовищем . Держава, релігія, ідеологія може надзвичайно вплинути на людину. Можна навести багато прикладів, в епоху середньовіччя наукові знання були заборонені, в роки існування радянського союзу ідеологія заважала пояснити ті чи інші процеси. Але багато науковців всупереч заборонам займались наукою і завдяки ним ми маємо сьогодні величезну базу знань. І все це доводить, що незалежно від соціуму, людина власна мати свою точку зору.
ReplyDeleteТим паче в наш час , в епоху новітніх технологій ми можемо оволодівати знаннями не дивлячись на релігію, ідеологію тощо. Ми можемо висловлювати свою точку зору. Все це залежить від конкретної людини, від її бажання, інтересу.
Свою точку зору можу аргументувати так, що наука в наш час може лише допомогти суспільству. Вона може не призвести до деградації, а навпаки допомогти вийти на новий рівень. Це може стосуватись як і економіки, так і конкретної особистості.
33 група
Бобер Анастасія
Прочитавши статтю, хочу зауважити, що автор максимально відкрито намагався пояснити, що таке наука взагалі та яку роль вона відіграє в житті окремого індивіда та суспільства в цілому. Я погоджуюсь з Дж. Берналом, який відзначив, що “дати визначення науки, власне кажучи, неможливо”. Адже наука - це настільки широкий соціокультурний феномен, що неможливо пояснити його одиним, або навіть декількома термінами. Наука формувалась століттями і буде формуватись, поки існуватиме людство, адже наука - це рушійна сила, за допомогою якої суспільство прогресує, а не стоїть на одному місці.
ReplyDeleteНаука формувалася людьми, які прагнули змінити світ на краще, знаючи, що людина може досягти неможливого, шляхом старанної роботи. Але, на жаль, не усі люди, які прагнуть змінити світ, дійсно його змінюють. Неймовірно точно зауважив Ф.Бекон : “Удосконалювання науки варто чекати не від здатності чи моторності якої-небудь окремої людини, а від послідовної діяльності багатьох поколінь, що змінюють одне одного”. Адже одна людина може бути лише маленькою складовою великої системи і якщо взяти досягнення цієї людини окремо, вони можуть здатися незначними, але без них система не існувала би. Наука впливає практично на кожну сферу нашого життя, вдосконалюючи його і спонукаючи нас розвиватися і намагатися досягти більшого.
Наука систематизує наші знання та передбачує процеси та явища, що допомогає нам уникнути безліч проблем, які би могли виникнути, якби наукою не були відкриті закони, на яких побудоване наше теперешнє суспільство.
32 група
Король Наталія
Данна стаття розкриває суть науки через призму соціально-культурного життя людини, що і робить науку феноменом. Цей факт пояснює те, що наука тісно вза'ємопов'язана з всіма сферами життя людини. Тому що саме у людських відношеннях наука може знайти свій грунт, на якому можуть розвиватися нові пізнання та відкриття. Нові відкриття в науці не обумовлюють тільки потреби людства заради тільки виробництва чи власних потреб. Це закладено в культурній потребі людини досягти самопізнання через призму дослідницької діяльності. Наука виступає стрижнем розвитку суспільства, тому вона відіграє важливу роль від умов первісного суспільства до сьогодення. І як говорив Альберт Енштейн: “Наука не являється і ніколи не буде являтися закінченою книгою.”Цей вислів дає зрозуміти тот факт, що поки не зникне все суспільство або не перестане розвиватися, доти і буде існувати наука. І буде не тільки існувати, а й збагачуватися багатьма гіпотезами(хибними, не хибними, але ведучими до прогресу.
ReplyDeleteЩоб підсумувати, я хочу сказати, що наука не тільки відіграє важливу роль, а і є невід’ємною часткою бурхливого процесу розвитку суспільства. З кожним століттям, роком, днем науковці намагаються задовольнити таку жагучу потребу людини до пізнання.
Кривов’яза Катерина, 32 група
Прочитання цієї статті викликало у мене бажання дещо видозмінити усім відому цитату В. Суворова «Ученье свет, а неученье – тьма» на «Ученье свет, а я боюсь темноты». Наше навчання побудоване на наукових знаннях, відповідно наука – це своєрідний ланцюг, який поєднує в собі не лише поняття та теорії, а й систему норм і цінностей суспільства, у якому ми живемо.
ReplyDeleteПогоджусь із Дж. Берналом, який відзначав, що дати точне визначення терміну «наука» практично неможливо. На мою думку, у цьому аспекті наука має схожість із філософією. Вона також універсальна і проливає світло на ті речі, які раніше були не знаними або ж не вивченими.
Думка Е. Агацці про те, що науку варто розглядати як “теорію про певну область об'єктів, а не як простий набір суджень про ці об'єкти”, зацікавила мене і привела до висновку, що, перш за все, наука змушує нас сприймати все оцінювально. За таких умов зростає рівень нашої допитливості і ми починаємо мислити критично, що є досить актуально на сьогоднішній день. Живим прикладом такого судження мені послугував визначний американський фінансист, меценат і філософ Джордж Сорос, який є головою Інституту відкритого суспільства. Інститут створює програми для вирішення проблем, що є спільними для багатьох фундацій, надаючи адміністративну, фінансову і технічну підтримку. Зокрема, в Україні Сорос фінансував курси для вчителів, де вони ознайомилися із методами заохочення учнів до критичного мислення. Цей приклад іще раз підтверджує той факт, що наука постійно перебуває у своєму розвитку.
Сьогодні наука змінює світ, а ми, люди, всього-на-всього мусимо коритися цим нововведенням та навіть більше, сприяти і генерувати нові ідеї, які в подальшому перевернуть усталені наукові погляди і будуть впливати на історію наступних поколінь.
Повністю погоджуюсь із думкою, що наука це фундамент або ж базис як культури, так і нашого світосприйняття. У статті сказано, що наука припускає насамперед формування людини як суб'єкта діяльності й пізнання, а я б ще додала, що саме наука змушує людину формуватись як цілісна та добре освічена особистість, яка в змозі критично мислити, висувати гіпотези і, звісно, робити влучні висновки із своїх суджень/досліджень. На мою думку, саме такі критерії характеризують грамотну особистість.
Звісно, наука «живе» лише за наявності суспільства, яке її формує та розвиває. Сьогодні наукові знання користуються найбільшою популярністю, адже із зміною століть змінюються і вимоги, які ставляться до людини в залежності від того, яке «місце під сонцем» вона хотіла б отримати. У період Відродження Леонардо да Вінчі вважали генієм, хоча окремі науковці того часу його ідеї сприймали як абсурдні. У 21 столітті високоосвічена людина повинна оперувати не лише величезним багажем знань загальних наук, а й мати свою визначену галузь/сферу, у якій би вона досягла найвищого успіху, певного апогею свого професійного росту.
Отже, я вважаю, що саме наука - це своєрідний засіб, який приведе людину до бажаних висот і дозволить досягти омріяної мети.
Осипчук Мирослава, 34 група
Переконана, що важко не погодитись з тим, що однією з найважливіших складових культури суспільства є наука. Я вважаю, що на сьогоднішній день наука в сучасному суспільстві відіграє важливу роль у багатьох галузях і сферах життя людей. Рівень розвиненості науки може служити одним з основних показників розвитку суспільства, також це показник економічного, цивілізованого, освіченого, сучасного розвитку держави.
ReplyDeleteЗ шкільних уроків історії ми знаємо, що наука була невід'ємною частиною розвитку суспільства в усі часи, починаючи з самого його зародження. Чим більше розвивалося суспільство, тим досконалішими ставали його наукові відкриття та винаходи. Розвиток науки в історії людства був нерівномірним, періоди швидкого і навіть стрімкого прогресу змінювалися періодами застою, а іноді занепаду. Проте в цілому значення науки в житті суспільства безперервно зростало. Наука озброїла сучасну людину особливим способом пізнання - раціональний, який підкреслює роль розуму в процесі осягнення істини. Пізнаючи дійсність, людина прагне усвідомити правила і закономірності, яким підпорядкований навколишній світ. Потреба у пізнаванні є атрибутом життя.
Я абсолютно погоджуюсь зі словами Оноре Де Бальзака – «Ключем до всякої науки є знак питання». Всі наші дії обумовлені нашою цікавістю і бажанням зрозуміти, як те, чи інше влаштовано. Після виникнення питання завжди з'являється теорія і практичне вирішення цієї теорії. Тому якщо ми будемо запитувати себе в потрібному напрямку - нам відкриються будь-які двері.
Прокопчук Яна, 31 група
Мабуть до сьогоднішнього дня я з упевненістю могла сказати, що я знаю, що таке наука. Як виявилось, під цим поняттям я розуміла лише одну із багатьох сторін цього неоднозначного поняття. Виникнення науки було неминучим, тому що без науки ми б так і не знали, що таке прогрес та розвиток суспільства. Людина завжди прагнула зрозуміти та пояснити все, що її оточує. Наука, перш за все, об’єктивне явище, адже вона базується на фундаментальних законах та поняттях. Люди схильні довіряти фактам, тому формування людського світогляду не обійшлося без науки. Мабуть, завдяки науці ми бачимо речі та явища такими, як звикли, а не інакше.
ReplyDeleteПогоджуюсь з визначенням, що наука це насамперед соціокультурний феномен. Досягнення в науці якнайкраще відображають рівень розвитку певної країни, тому не дивно, що перші відкриття в науці та розвиток техніки відбувався саме в тих країнах, що були провідними свого часу. Велика частка таких залишається в статусі найбільш розвинених країн світу і сьогодні. Вплив науки на усі сфери людського життя тільки посилюється, а отже наука існуватиме доти, доки існує суспільство.
Мельник Катерина, 37 група
Наука - невід'ємна частина нашого життя. За допомогою науки пояснювались та досі пояснюються явища природи, соціуму та навколишнього світу загалом. Науковці не просто "кидали слова на вітер", кожна іхня думка була аргументованою, хоч і не помною мірою, але вона мала право на існування. Оскільки наука охоплює багато глузей, тому вона пояснює причини виникнення явищ, які відбуваються в різних колах нашого життя, різних інститутах. Вона наводить тези та аргументи щодо їх походження, їх законів та принципів. Кожен науковець певною мірою зробив важливий внесок в науку, незважаючи на те, чи були його тези повною мірою аргументовані та мали практичне значення. Кожна думка має право на своє існування. Кожен науковець зробив важливий вплив на формування наукових знань про те, що нас оточує, з чим та з ким ми живемо та стикаємося. Навіть той, хто не дослідив якийсь закон чи явище повністю, не дав доцільних аргументованих твердженнь, дав поштовх для розв'язання важливіших, глобальніших проблем.
ReplyDeleteЯ цілком погоджуюсь з тезою Ф. Бекона, який говорив: “Удосконалювання науки варто чекати не від здатності чи моторності якої-небудь окремої людини, а від послідовної діяльності багатьох поколінь, що змінюють одне одного”. Так само, як "один в полі не воїн", так само й один науковець не може розв'язати глобальні проблеми людства, він може дати поштовх до їх вирішення. Нове покоління - нові ідеї, думки, аргументи. Від покоління до покоління наукові знання розширюються, невідоме стає зрозумілішим. Багато питань, які хвилювали минулі покоління, знайшли своє вирішення в працях сучасних науковців.
Отже, наука нам дана для того, щоб робити складні незрозумілі речі простими, доступними.
Бондар Катерина, 34 група
Дослідження, винахід, експеримент, гіпотеза, твердження - всі ці слова якимось чином відносяться до надзвичайно широкого поняття "Наука". Є різні тлумачення цього слова. Але для мене найбільш загальним та стислим є наступне визначення: наука — це отримання, накопичення, аналіз та систематизація знань про навколишній світ. Досвід накопичений за роки існування людини також можна назвати наукою. І перш за все все хочеться зауважити, що наука виникла у результаті діяльності людини і заради її блага. Людська цікавість та прагнення знайти істину завжди підштовхували до різних відкриттів та винаходів.
ReplyDeleteНа даний момент, наука розвивається надзвичайно швидко. Десять років тому важко було навіть уявити про ті досягнення науки і прогресу, що ми маємо зараз. Вже гостро постає питання щодо того, чи приносить наука більше користі ніж шкоди людині. Мабуть, через гонку за грошима, манією збагачення, ми почали забувати про основне призначення науки. На мою думку, в майбутньому на нас чекає два сценарії розвитку подій: або наука допоможе людині вийти на якісно новий щабель існування, або взагалі може знищити людську расу.
Неможливо переоцінити значення науки у нашому житті. І зупинятися на досягнутому безглуздо. Влучно сказав Нікрасов "Немає науки для науки, немає мистецтва для мистецтва, - всі вони існують для суспільства, для ушляхетнення, для піднесення людини, для його збагачення знанням і матеріальними вигодами життя." Наука повинна полегшувати наше життя, а не приносити страждання.
32 група
DeleteСтаття дає нам можливість зрозуміти, що поняття «наука» є надзвичайно широким. Кожен із наведених вчених, котрі намагалися дати повне і вичерпне визначення цього терміну, безперечно, мав рацію. Наука має розмаїту природу, і кожен трактує її відповідно до своїх уявлень про світ, середовище та розвиток. Безперечно, існує вона ще з дуже давніх часів, адже людство постійно щось потребує, розвивається, створює щось нове, намагаючись зробити своє життя більш комфортним та зручним. Наукове пізнання дуже тісно пов'язане з практикою і досвідом, з набутими напередодні знаннями, які передаються від покоління до покоління і постійно нагромаджуються. Людина, створюючи щось нове, відкриває безліч можливостей для подальшого розвитку, удосконалення свого винаходу.
ReplyDeleteЯ повністю погоджуюся, що наука має соціальну природу. Хоча головним її завданням є одержання об'єктивних знань про навколишнє середовище, отримані гіпотези, теорії завжди будуть залежати від рівня розвитку суспільства, від суб'єктивних чинників, від відношення людей до світу. Адже в процесі еволюції людина постійно змінює себе і середовище навколо себе. В наші дні наука розвивається надзвичайно швидко. На мою думку, цьому сприяє майже необмежений доступ до інформаційних джерел, зацікавленість людей до самовдосконалення та покращення навколишнього світу.
Поняття «наука», з моєї точки зору, не завжди можна тлумачити в позитивному значенні. Адже людська цікавість, різні експерименти можуть завдати непоправної шкоди як людині, так і середовищу. Тому до будь-якої наукової діяльності завжди потрібно підходити з розумом і відповідальністю.
32 група.
Коментар до статті Н.Л.Зглінської. Перш за все хотілося б зазначити, що природа і справді вже не та, вона змінилася з розвитком науки. Але до цього часу ми не можемо сказати, що природа відходить на другий план, адже вона є ресурсом, звідки все починається і на що спрямовуються результати досліджень. Тож на мою думку, головною метою науки сьогодні є збереження природних ресурсів планети та виведення її зі стану забруднення. Це і є той фактор, який найбільшим чином вплинув на сьогоденну науку і який відрізняє її від науки, скажімо, 15 сторіччя.
ReplyDeleteЯ повністю згодна з тим, що ми переживаємо наукову кризу. Це прослідковується навіть у тому, як часто вчені почали "винаходити" все нові і нові явища, які з часом спростовуються. Можливо, це пов'язано з намаганням людей отримати фінансову винагороду, або зі зменшенням вимог до наукового відкриття. Так чи інакше, псевдонаука продовжує існувати і поглиблювати своє коріння.
Щодо зміни парадигми науки, це є природнім процесом, адже зміна-це рух, яких веде до розвитку. Цілком очевидним є і те, що існування науки без втручання суб'єкта сьогодні не є можливим, адже завдання досліджень полягає у прогнозуванні впливу науки на людину і світ, у можливості скорегувати наукову роботу задля поліпшення умов взаємодії людини з природою.
Барковська Поліна, 32 група, 303.
DeleteХотілося б подякувати автору за досить інформативну статтю. Погоджуся із паном Берналом: поняття науки - широке, тому варіативного загального визначення існувати не може в принципі. Ф. Бекон чудово сформулював правило "двигателя прогресса" - одна людина не творить історію. Принаймні, науковий прогрес одна людина з місця не зрушить. А от, головне завдання науки, як на мене - це дослідження всього. Пошуком істини займається філософія і, до речі, досить безплідно. Звертаю увагу на те, що це лише мої власні судження. Влучним вважаю висновок про те, що наука завжди була інструментом влади, від чого й сильно страждала. Але пошук основного визначення науки, на мою думку, недоцільний. Є декілька визначень, які можна використовувати кожному у відповідній ситуації
ReplyDeleteБогдан Муський
35 група
Коментар до статті Н.Л.Зглінської.
ReplyDeleteВелика сила,яку дала людині наука і якою вона сповна користується, може привести не до рушійного розвитку людства,так званого прогресу, а до регресу. Дійсно, маючи цю силу, людина не задумується про її пагубні наслідки, а сліпо вірить в її користь. З кожним новим століттям ми бачимо як змінюється природа та людство, але ці зміни не завжди на краще. Якими б не були наукові досягнення та винаходи, головною метою їх є покращити повсякденне життя людини, стати ще ближчими до світлого майбутнього. Та чи це насправді так? Адже, їх первісне призначення зникає. На жаль,більшість використовує геніальні досягнення науки лише в розважальних цілях, втрачаючи свій час. Саме це і є,на мою думку, регрес суспільства, яке має все для свого подальшого розвитку,але нераціонально використовує здобутки науки.
А щодо зміни парадигми науки, то тут немає нічого надприродного. Людина як суб*єкт пізнання ,зі своєю креативністю та бажанням до чогось нового, є необхідним явищем в процесі наукового пізнання та досліджень.
Калітюк Аліна, 37 група.
Людська раса завжди хотіла перебувати на вищому етапі розвитку. Тому з кожним роком можна спостерігати як людство стрімко еволюціонує. Саме тому, наші вчені намагаються ходити в "похід" за безліччю відкриттів, проводять експерименти і дослідження, висувають різноманітні теорії і гіпотези. Хоча на даному періоді життя можна помітити, що наука повністю рухає людьми і разом з цим і руйнує людську свідомість.
ReplyDeleteЗ роками, людина ставатиме менш затребуваною, а нові відкриття та технології утіснятимуть людську діяльність, змінюватимуть стан суспільства та індивідуальну і суспільну свідомість.. Такий швидкий розвиток науки призводить до значного прискорення соціального та індивідуального плину часу. Діяльність, що раніше потребувала років або ж місяців, тепер здійснюється за декілька днів, хвилин, секунд. Наприклад: наші технології дійшли до того, що наразі ви можете відправити смс через інтернет у будь-яке місце на землі і ваше повідомлення опиниться там за секунди, чи лічені хвилини. Тому з впевненістю можу сказати що в результаті глобалізації світ стає все більш взаємозалежним. Водночас, він стає все більш уразливим.
Та все ж… зараз би жодна людина не могла б уявити своє життя без телефонів, інтернету та різноманітних приладів, що полегшують людську діяльність. І зараз наука служить нам, втілюючи в реальність майже все що придумує людський мозок, усі бажання та фантазії. Але ті ж науковці завжди повинні задавати собі питання «Чи буде корисним мій винахід для суспільства а то й для всього людства?» і ніколи не забувати що декілька помилок було вже зроблено, наприклад, які стосуються військової сфери. Адже, ми створюємо, ми розвиваємося, а наше майбутнє повністю залежить суто від нас! 33 група
Прочитавши статтю не можливо не задуматись про те, що означає наука для кожного з нас. Я повністю погоджуюсь з твердженням, що головне завдання науки - це пошук істини. Кожен день відкриває для нас нові можливості для пошуку індивідуальної істини. Яку незчисленну низку відкриттів нам відомо, проте яку кількість нової та цілком ексклюзивної інформації нам належить дізнатися в майбутньому. Наукові відкриття не можуть стояти на місці, тому що це може призвести до деградації цілої нації. Наука- це надзвичайно небезпечна інформаційна зброя, яка може забезпечити як процвітання, так і занепад. Якщо озирнутися навколо, то стане зрозуміло, що наука - це все що нас оточує. Все що відбувається в світі - це все стало можливе лише завдяки цьому феномену. На жаль, не можна сказати напевне які наукові відкриття та дослідження чекають нас у майбутньому і до чого вони можуть призвести, але особисто я, зробила для себе висновки, що науку створюємо ми, і в яке русло людство її спрямує, такі результати нас і чекають. 33 група.
ReplyDeleteВажко не погодитись, що на даному етапі розвитку суспільства, наука є соціокультурним феноменом. Україна дала світу чимало відомих вчених і винахідників. Кожна освічена людина знайома з іменами В.Вернадського, Є.Патона, В.Філатова, М.Амосова, В.Глушкова та багатьма іншими.
ReplyDeleteНа сьогоднішній день сучасні українські вчені досягнули значних успіхів у науці. Доказом є те, що всі європейські країни визнають наш прогрес, ми стаємо на одну ступінь з провідними країнами світу. Вивчаючи місце і розвиток науки в нашому суспільстві, ми переконуємося, насамперед, що наука займає провідне місце у житті кожної освіченої людини, яка займається науковою діяльність та пошуком істинних знань. Я вважаю, що весь народ повинен брати участь в розвитку науки, адже пошуки нового і вдосконалення старого є рушійною силою прогресу усієї нації.
Отже, як висновок, можна сказати, що наука є найважливішим фактором технічного і соціально-культурного прогресу. Наука є способом встановлення і усвідомлення об'єктивної істини.
Лапчик Юлія,
32 група.
Достаточно интересная статья, но при прочтении создаётся впечатление будто наука это отдельный организм, который никоим образом от человека не зависит. Она сама управляет процессами и именно её обвиняют во многих бедах человечества. Но не нужно забывать что за всем стоит не кто иной как ЧЕЛОВЕК. И именно человек отвечает за продукты своих исследований (если уж речь о том, что наука виновата в разного рода экологических катастрофах).
ReplyDeleteПолностью согласна с тем, что наука сейчас находится в кризисном состоянии. И на то есть своя причина. Не ставлю за цель обвинить человечество во всех бедах, но считаю что причина кризиса в том, что людьми современного мира правят прежде всего деньги. Если посмотреть правде в глаза, на данном этапе серьёзные исследования без денег невозможны. Деньги прежде всего идут от государства. У разных государств мира, разные приоритеты. И к сожалению большинство из них направлены не на то,что на самом деле нужно современному обществу. За примерами далеко ходить не нужно. Всем известное государство (из этических соображений не буду его называть) большую часть денег инвестирует в разработку оружия, вместо того чтобы заботиться об окружающей среде или исследовать безграничные просторы космоса. Комментарии здесь излишни. Не науку нужно винить, а людей, потому что как по мне, наука - лишь несчастная жертва, истинное предназначение которой практически утрачено. И если человечество не одумается, то гибель его может наступить намного раньше чем предполагается. Возможно кто-то скажет что это лишь утопия,а для кого-то покажется абсурдным, но я считаю что наука направлена прежде всего не на обеспечение человечества ещё большими финансами, или облегчения жизни человека до абсурда (что скорее похоже на элементарную лень), а на приобретение знания истинного, которое поднимет человечество на новый уровень развития сознания и сделает его более духовным. Кроме того, считаю что на данный момент существует очень много действительныо бесполезных отраслей наук (из тех же этических сообрадений не буду их называть), которые ен то что не просвещают человека, а и выгоды никакой не имеют. Многие пишут диссертации и докторские работы только ради того,чтобы их написать, и исследования, которые там описываються никакой ценности на самом деле не имеют. Таким образом считаю что наука - занятие достойное, но заниматься ею нужно лишь человеку со светлой душой и чистыми помыслами, дабы не навредить, но принести реальную пользу миру, а не прикрытую псевдопотребностями человечества. Благодарю за внимание.
Лавринчук Валентина, 35 группа
истина
Deleteистина
DeleteЦя стаття є гарно розгорнутою відповідю на питання що ж є наука. Найбільний захват у мене викликала фраза Бекона, що “Удосконалювання науки варто чекати не від здатності чи моторності якої-небудь окремої людини, а від послідовної діяльності багатьох поколінь, що змінюють одне одного” Я повнюсті згодна з цим твердженням і гадаю, що багато вчених мають іншу думку, і просто намагаються самі удосконалити Науку. Я гадаю якби усі прислуховувалися до думки Бекона, наука розвивалася б скоріше, заівдяки старанням багаточислених науковців.
ReplyDeleteThis comment has been removed by the author.
ReplyDeleteЗ найдавніших часів людина прагнула пізнати навколишній світ і дати пояснення явищам і процесам які у ньому відбуваються. У сучасному світі наука пронизує усі сфери суспільного життя і є невід’ємною частиною існування соціуму. Тому наука як соціально-культурний феномен потребує вивчення та аналізу в контексті соціально-культурного життя суспільства. Наука не може бути абсолютно нейтральною адже на неї впливає низка чинників. Ріст і розвиток суспільства з його потребами визначає напрямок наукового дослідження. До того ж наука постійно перебуває під тиском влади і залежить від фінансування: держава надає кошти на ті дослідження які необхідні і цікаві владі.
ReplyDeleteЯ погоджуюсь з ідеєю про те, що наука сприяє прогресу і розвитку суспільства. Проте деякі наукові відкриття, такі як: атомні бомби, біологічна зброя та воєнна техніка забрали величезну кількість людських життів, та призвели до масштабних руйнацій.
Як сказав відомий філософ Ф. Бекон «Знання-це сила». Я не можу не погодитись з цим висловлюванням, адже знання-це величезна сила, яку потрібно застосовувати з відповідальністю.
(Меркулова Анна, 35 група)
This comment has been removed by the author.
ReplyDeleteВажко не погодитись з тим, що наука на сьогоднішній день розглядається як соціокультурний феномен. Це є просто очевидним, адже наука панує в усіх сферах людських відносин та формах діяльності. Наука існує безпосередньо в суспільстві, а також завжди перебуває в певних соціальних і культурних умовах. Суспільство надає науці ресурси, формує соціальні, культурні й технічні умови для її розвитку. Тому говорити про науку, як щось окреме від суспільства ніяк не можна. На мою думку, розвиток науки - це не звичайне нагромадження нових знань. Це певною мірою фундаментальні відкриття, які іноді спричиняють справжні перевороти, революції в науці, і разом з тим змінюють усю структуру знання. Свого часу ще М. Склодовська-Кюрі говорила, що « наука є основою всякого прогресу, полегшує життя людства і зменшує його страждання.». Я вважаю, що метою науки є вивчення, пояснення і передбачення процесів і явищ дійсності, які являють собою предмет її дослідження. Отже, можна сказати, що наука є шляхом до істини. До істини, яку людина намагалася віднайти від початку свого існування.
ReplyDeleteБоровик Юлія
31 група
Перш за все, хочу подякувати за можливість ознайомитися з такою досить цікавою і корисною статтею. Загалом автор розповідає вже відомі нам речі, адже ми - це невід’ємна частина суспільства, і ми безпосередньо можемо спостерігати вплив соціума на науку і навпаки.
ReplyDeleteНеможливо недооцінити вклад, який робить наука для покращення нашого життя. Наука передбачає собою знаходження, відкриття істинного знання, але чи справді воно буде таким? Якщо розглядати теорію у чистому вигляді, то є ймовірність, що науковцям якось вдасться оминути ідеологічні, політичні, моральні чи будь-які інші переконання, але у випадку втілення теорії на практиці, виникає безліч різних аспектів, які претендують на позбавлення наукового знання об’єктивності, особливо коли постає питання фінансування і вчені-науковці змушені вносити певні зміни, аби втілити проект у життя. Одразу згадався експеримент з клонуванням вівці, яке в подальшому може передбачати клонування людини . З чисто наукової точки зору вченим вдалось досягти неймовірного – створити два ідентичних організми, це відкриття дає безліч можливостей для подальших досліджень, але гостро виникає проблема етичності: суспільство абсолютно до цього не готове. Я й сама не можу дати відповідь наскільки це було б правильно, формувати нових істот, ідентичних до вже існуючих.
Але поки ми намагаємося дати своє бачення тих чи інших відкриттів, наука не стоїть на місці, вона постійно розвивається. Як ми вже дізналися, виокремлюють два основні типи розвитку: техногенний і традиційний. Особисто я є прихильником традиційного розвитку науки, бо саме такий тип розвитку завдає меншої шкоди навколишньому світу, який є джерелом нашого існування. Але недоліком є недостатня автономія, неможливість окремої особистості зробити свій самостійний вклад у науку, лише як елемент корпоративних зв'язків.
Таким чином, ми розуміємо, що без науки, суспільство не могло б задовольняти всі свої потреби, і чи існувало б воно взагалі?
( Марина Мартинюк, 32 група)
До прослуховування лекції та причитання статті О.В Руденка, я була впевнена, що розуміла що означає термін «наука». Та тепер я розумію, що це значно ширше поняття, яке позначає логічну упорядкованість знань, спосіб діяльності й виступає соціокультурним феноменом. Я дійсно повністю погоджуюся, що наука має соціальну природу та зв'язана з іншими формами суспільної свідомості (політикою, релігією). Але цей факт має дві сторони. З одного боку, без розвитку людства та його впливу й наука припинить свій розвиток, але з іншого боку, люди розвиваючи науку іноді й заважають її розвитку, якби парадоксально це не звучало. Наприклад, певна політика або ідеологія суспільства не дає продовжувати певні дослідження та робити відкриття через те, що це просто комусь заважатиме або хтось не хоче щоб люди дізнавалися певну інформацію. Але не дивлячись на те, що це важко змінити, потрібно прагнути до пошуків та нових відкриттів.
ReplyDeleteВиходячи з поданої вище статті можна зазначити, що наука - це те, що допомагає нам пізнати світ, явища, властивості явищ, усе те, що відбувається. Це і система знань, і форма суспільної свідомості, і фактор формування переконань і відношень до світу. Це - провідник. Не можна дати конкретного формулювання терміну "наука" тому, що це поняття вміщає в собі дуже багато різнорівневих функцій. Це - і пояснення світу, і формування законів світу, і впорядкування світу. Як бачите, наука має тісний звязок зі світом, а отже, і значеня відповідного масштабу. І роль науки важко недооцінити, адже вона всюди. Це ті кроки вперед, що зробило людство за увесь час, усі винаходи, відкриття, уся діяльність, прогрес, насамкінець. Це показник розвитку держави і суспільства. Не випадково ж ті країни, які мають найвищий рівень розвитку, ідуть поруч з наукою, правильно оцінюють її роль і надають їй превалююче значення.
ReplyDeleteЛюдина зважди прагнула зрозуміти, ким вона є, в якому світі живе, які закони в цьому світі діють. І наука дає це розуміння. Знання - безцінне, роль науки неоціненна лише тому, що вона допомагає дізнатись, усвідомити, вийти із небуття свого незнання.
31 група
DeleteЯ цілком погоджуюся з тим, що наука являється соціокультурним феноменом. Без сумніву, якби не було науки раніше наше життя абсолютно не було б таким як зараз. Без науки не було б тих благ, того достатку та злагод, що є сьогодні. Ми повинні бути вдячними тим людям, які зробили багато для нас у минулому ( адже було багато випадків знущань, вбивств людей, що намагалися змінити уявлення про світ, а ті в свою чергу не сприймали дану інфомацію). Особисто я вважаю, що кожна людина може зробити багато відкриттів у сфері науки, а також стати частиною її. Ми повинні прагнути до цього, займатися активною науковою діяльність, адже вона принесе для нас багато користі, цінного досвіду, впевненості в собі та безкінечний багаж знань.
ReplyDeleteЦя стаття відкрила мені нову сторону науки. Я дізналася те, що не знала раніше, тому я гадаю, що подібні статті можуть бути корисними для людей, які прагнуть дізнатися для себе нові речі, розширити власний кругозір.
Косянчук Марина, 34 група
Перш за все, хочу зауважити, що наука бере свій початок саме тоді , коли почала розвиватись цивілізація: самовдосконалюватися, задовольняти свої потреби .
ReplyDeleteНаука-це соціокультурний феномен,також це страшна зброя у політиці.Я повністтю погоджуюсь ,що головне завдання науки — пошук істини.На мою думку наука є “ниткою” яка проходить через всі сфери людського життя і поєднує їх.Поки ми роздумуємо над значенням слова “наука”,то вона вже діє,не стоїть на місці.
Таким чином, ми розуміємо, що без науки, суспільство не могло б задовольняти всі свої потреби,але не можна забувати ,що суспільство є частиною науки.Орловська Вероніка 32 група.
Дійсно, наука є соціокультурною діяльністю, своєрідним суспільним явищем. З цього можна зробити висновок, що головним завданням науки є виявлення об'єктивних законів дійсності, а її головною метою є істинне знання. На сьогоднішній день, розвиток науки йде пліч-о-пліч з розвитком суспільства. Це зумовлено, насамперед, бурхливим ходом науково-технічної революції, що призвело до перетворення науки в безпосередню продуктивну силу, зростанню її всепроникаючого впливу на суспільне життя. Виходячи з цього, науку можна вважати продуктом соціуму. Саме тут, на мою думку і прослідковується тісний зв`язок науки та соціуму. На підставі цього я погоджуюсь з твердженням про те, що наука, як соціокультурний феномен, вплетена в усі сфери людських відносин, вона впроваджується й у базисні підвалини відносин самих людей, і в усі форми діяльності, пов'язані з виробництвом, обміном, розподілом і споживанням речей. Окрім цього, наука, будучи продуктом соціуму, здійснює на нього зворотний вплив, тобто виконує соціальні функції, а саме пояснювальну. Наука пояснює устрій світу, розкриває основні закономірності розвитку тих чи інших явищ та процесів. Можливості науки надзвичайно великі, але зазвичай обмежені конкретно-історичною практикою людини.
ReplyDeleteМожна навіть говорити про неможливість існування науки без суспільства, а суспільства без науки. Адже наука як карта пам`яті зберігає усі накопичені знання у книжках, кресленнях, технологіях та передає їх наступним поколінням для подальшого розвитку та удосконалення.
Книш Ірина
33 група.
Читаючи ту частину статті «ЗМІНА ПАРАДИГМ У НАУКОВОМУ ПІЗНАННІ», де мова йшла про суб’єктивність науки, я зловила себе на думці, що зовсім з цим не згодна. Адже, наука служить на сам перед людині і більшість винаходів та технологій з’явилися лише через те, що людина так чи інакше хотіла зробити щось для себе: для того, щоб полегшити собі життя; для того, щоб розважити себе; для того, щоб допомогти ближньому – неважливо, головне те, що причини, щось робити були виключно суб’єктивними. Тому, так, я повністю погоджувалася з думками, які були викладені у статті далі про те що «У науковому пізнанні як у такому пізнанні, яке було створене людиною та для людини, людина не може бути відсутньою».
ReplyDeleteПитання: «Чи не є наука ворожою для людини, чи не знищить людина за допомогою наукових досягнень та технологій саму себе та навколишній природний світ» - як на мене у наш час є досить актуальним і цікавим.
Сучасний кінематограф не раз звертався до даної ідеї і люди з захопленням прийняли її. Але на мою думку, більшість ставиться до цього більше як до захоплюючої казочки, аніж до реально можливого майбутнього. Але ж ніхто не може бути певним у тому, що станеться через десятки років. Саме тому важливо пам’ятати про баланс між новаційними технологіями та природою. Якщо ми завжди будемо хоча б нагадувати собі, що наші предки щасливо обходилися без більшості сучасних технологій, можливо, тоді ми зможемо уникнути того, що наука з нашої слуги перетвориться у повелителя.
Наконечна Наталія
34 група
До того, як мною була прочитана запропонована стаття наука була для мене лише засібом полегшення задоловення потреб суспільства з допомогою практичних винаходів відкритих наукою, але зараз я зрозуміла, що просвітницька роль науки не менш значуща ніж практична. Наукові знання складають істотну основу формування нашої свідомості й світогляду. Але найбільше мою увагу привернуло питання про вплив ідеології на науку. На мою думку наукове знання, звичайно, намагається забезпечити собі зону автономії і бути нейтральним стосовно ідеологічних і політичних пріоритетів, але, на жаль, зовсім не є автономним і нейтральним. Можливо, мій приклад буде не зовсім вдалим, можливо, навіть несучасним, застарілим, але, я вважаю, що вплив ідеології на науку можна простежити з відкриттям геліоцентричної системи Світу. Дуже довго ця система була неприйнятною й цілком заперечувалася, бо тодішні ідеологічні лідери підтримували геоцентричну систему Світу. На мою думку, сьогодні цілком можливо провести паралелі .Звичайно, не може бути й мови про глобальні відкриття, але хто знає скільки винаходів було заборонено владою чи релігією, бо вони суперечать якимось вже існуючим канонам?
ReplyDeleteФещенко Дар'я
34 група
На мою думку, стаття є досить цікавою та інформативною, хоча трішки важкою для сприйняття. Прочитавши статтю, стає зрозумілим, що наука відіграє дійсно важливу роль в нашому житті. Без науки було б неможливе існування багатьох речей, якими ми користуємося кожного дня. Я погоджуюся з думкою, що наука - це соціокультурний феномен. Дійсно, наука виникла як відповідь на потребу людства у виникненні чогось нового. Я погоджуюся з думкою німецького філософа Готфріда-Вільгельма Лейбніца, що наука є однією з продуктивних сил суспільства, метою якої є благоденство людства, досягнення всього, що корисне для людей. Розвиток науки завжди залежить від рівня розвитку суспільства. З історії відомо, що суспільні відносини часто гальмували розвиток науки, але розвиток науки часто сприяв розвитку суспільства. Тому, очевидно, що ці два процеси є взаємопов’язані і не можуть існувати окремо. Наука завжди виступала могутнім, стимулюючим чинником суспільного життя. Наука постійно відкриває все нові горизонти пізнання, а разом і з ними і нові перспективи розвитку людства. Таким чином, наука – це невід’ємна частина суспільства і його існування.
ReplyDeleteЛіщенко Віра
36 група
This comment has been removed by the author.
ReplyDeleteНа диво, моє розуміння поняття науки співпало з описаним у статті Н.Л. Зглінської "Зміна парадигм у науковому пізнанні". Поняття науки ніколи не було, та й не може бути статичним. Наука є невід'ємною частиною суспільного розвитку, а тому повинна змінюватися разом із розвитком сукупності всіх сфер людського існування.
ReplyDeleteВ минулому науку намагалися зробити цілком і повністю об'єктивною, відмінною від інших сфер людського буття (що і було описано в статті), і для людського суб'єктивного в науці не знаходилось місця. Проте впродовж років людські переконання змінювалися, світогляд деформувався і набував інших форм, і ставлення до науки так само змінювалося. Тепер наука є невіддільною від людини, і, на мою думку, так і має бути. Наука є продуктом пізнання саме людини, вона розвивається і підтримується саме людиною, існує для задоволення потреб саме людини, і тому просто абсурдно її відділяти від інших сфер діяльності людського суспільства.
На мою думку, правильним є і те, що нині наука займається не лише дослідженням тих чи інших явищ, розробками новітніх технологій, а й впливом своєї діяльності на навколишнє середовище і насамперед на саму людину. В останні роки це питання є дуже актуальним, адже справді невідомо, чи може наука обернутись проти самої людини і навколишнього середовища?
Мацько Олександра
33 група
Варто сказати, що стаття була є і буде актуальною, оскільки питання визначання науки, її мети та функцій зайжди були и будуть актуальними. Чому? Тому що наука, розвиваючись щодня, ще починаючи з первісних часів, ставить перед собою нові цілі, завдання, тим самим створюючи й нові функції. Варто віддати належне нашим предкам, які, самі того не розуміючи, вже займались наукою, вивчаючи природу, навколишнє середовище, а саме як до нього адаптуватись. Створювали предмети праці, спочатку геть елементарні, але згодом усе це вдосконалювали. Вже навіть тут можна виокремити такі визначення науки як сфера діяльності (виготовлення знарядь праці), система знань, умінь та навичок ( розуміння того, що можна зробити з палицею, тим чи іншим предметом) тощо.
ReplyDeleteОднак, я б хотіла додати до статті, що не лише наука впливає на потерби суспільства, а й потреби суспільства впливають на науку, адже якби не було того ж самого суспільста, чи існувала б тоді наука? Люди прагнуть розвиватися, робити своє життя кращим, передавати свої досягнення іншим поколінням. І звичайно ж, саме наука допомагає у цьому. І саме через це - через її потребу у людському життя - вона існує і впливає. Можна сказати, що існує такий "вззаємовплив". Підсумовуючи статтю та свої думки, можу безперечно сказати, що наука пронизує кожне суспільсво, з найдавніших часів і до сьогодення.
Дюрягіна Ірена Вікторівна, 34 група.
Прочитавши цю статтю,я можу з упевненістю заявити,що суперечки щодо природи науки ще будуть тривати дуже довго. З кожним новим поколінням наука буде проявляти себе з нової сторони суспільного життя.
ReplyDeleteЯ погоджуюсь з тим,що наука є соціокультурним феноменом.Очевидно,що вона завжди спиратиметься на культурні традиції,на прийняті цінності та норми в суспільстві.Наука вже давно стала одним із засобів регулювання людських відносин у різних сферах життя.Саме вона дає поштовх людям для нових відкриттів. А саме нові відкриття і є рушійною силою прогресу.
Крім того, хочу сказати декілька слів щодо науки в системі культури.На мою думку,наука є найважливішим елементом культури. Чому? Та тому що вона включає в себе як специфічну діяльність для отримання нового знання, так і результат цієї діяльності. На відміну від інших видів діяльності, де результат відомий заздалегідь, наука дає приріст знання, тобто її результат принципово інший.Сама ж наука в результаті свого історичного розвитку перетворюється на культуротворчий фактор розвитку людства, що несе в собі суперечливі наслідки: прискорення культурно-цивілізаційних процесів, з одного боку, і духовне спустошення культури, з іншого.
Отже,підсумовуючи, хочу сказати,що наука сприяє формуванню наукового світогляду, розширює світогляд людини і є невід`ємною частиною її життя.
Сірко Ольга
33 група
Сучасна наука є не лише основною формою пізнання природи й суспільства, що забезпечує людину науковими знаннями, а й найважливішим інструментом її життєдіяльності. Як форма суспільної свідомості вона є системою знань про природу, суспільство і мислення.
ReplyDeleteНаука виникає із практичних потреб і розвивається на їх основі. Тому є підстави стверджувати, що головною її рушійною силою є суспільні потреби і, в першу чергу, потреби матеріального виробництва. З часом вони все зростають, ускладнюються й навіть диференціюються. Завдяки їх задоволенню людина змушена взаємодіяти з природою, отримуючи при цьому певні знання.
Отже наука - не тільки система наукових знань, які пояснюють навколишній світ, але й засіб його вимірювання та перетворення. Вона впливає на пізнання природи людиною не через емоційне сприйняття, а шляхом систематизованої логічної взаємодії інтелекту, природи і суспільства.
Шевчук Лілія
35 група
Наука - досить складне поняття, яке має багато визначень. Наука відіграє надзвичайно важливу роль у житті сучасного суспільства. На мою думку суспільство має дуже великий вплив на розвиток науки. Суспільство задає напрямки наукових досліджень. У людей постійно виникають нові потреби, які наука намагається задовольнити. Наука також покликана боротися з екологічними проблемами та негативними наслідками людської життєдіяльності. Проте наука безсумнівно веде до прогресу та впливає на подальший розвиток суспільства.
ReplyDeleteКльоц Оксана
35 група
Наука - досить складне поняття, яке має багато визначень. Наука відіграє надзвичайно важливу роль у житті сучасного суспільства. На мою думку суспільство має дуже великий вплив на розвиток науки. Суспільство задає напрямки наукових досліджень. У людей постійно виникають нові потреби, які наука намагається задовольнити. Наука також покликана боротися з екологічними проблемами та негативними наслідками людської життєдіяльності. Проте наука безсумнівно веде до прогресу та впливає на подальший розвиток суспільства.
ReplyDeleteКльоц Оксана
35 група
Прочитавши дану статтю,я перш за все, хочу зазначатити,що цілком погоджуюсь із наукознавцем Дж.Бергалом,який вважав,що дати визначення науки неможливо,адже вона є занадто складним поняттям і ми можемо розглядати її як інститут,метод,нагромадження традицій знань,фактор розвитку виробництва та найбільш сильний фактор формування переконань і відношень людини до світу. Проте кожен із наведених вчених, які намагалися якнайкраще розкрити даний термін, мав рацію.Кожен трактує визначення науки відповідно до свого уявлень про світ.
ReplyDeleteНа сьогоднішній день,наука складає один з пріоритетних напрямків діяльності будь-якої цивілізованої країни. Вона бере свій початок саме тоді , коли почала розвиватись цивілізація:вдосконалюватися, задовольняти свої потреби,створюючи усе нові і нові речі .
Класифікація функцій науки завжди буде залишатися спірною тому, що наука щодня розвивається, покладаючи на себе нові і нові функції.Завдяки цьому розвиток науки сприяє розвитку прогресу в країні.
Отже,наука – це невід’ємна частина нашого суспільства і її розвиток відіграє важливу роль у житті кожної людини.
Я цілком погоджуюся з тим, що наука являється соціокультурним феноменом. Адже наука - це складний соціальний аспект, вона має свою мету та завдання - здобути певні знання які будуть використані. Важко заперечити важливе значення науки в розвитку суспільства. Усе, що оточує нас — речі, техніка, предмети повсякденного вжитку, — є результатом наукових винаходів.Без науки було б неможливе існування багатьох речей, якими ми користуємося кожного дня. Наукові відкриття та винаходи роблять людину ерудованою, розширюють її світогляд, змушують по-новому подивитися не тільки на певну проблему, а й взагалі на світ. Також я безпосередньо погоджуюсь з Дж. Берналом, що “дати визначення науки, власне кажучи, неможливо”. Після прочитання данної статті, можна зробити висновок, що "наука" не може мати одного певного визначення. На мою думку, наука є невичерпним та безкінечним знанням про навколишній світ та вона є оновою усього людського буття. Отже, наука - це складний, багатогранний феномен, дослідження якого є досить актуальним у наш час. І я вважаю, що ця стаття може бути цікава широкому колу науковців, спеціалістам різних галузей а також студентам.
ReplyDeleteКсюша Яремчук 34 група
DeleteКсюша Яремчук 34 група
DeleteThis comment has been removed by the author.
ReplyDeleteПрочитавши цю статтю я погоджуюся з думкою, що основна мета науки – це виробництво істинного знання, яке досягається за допомогою опису, пояснення, тому що саме наука обґрунтовує факти та доводить ще до пори недоведені аргументи. Також я погоджуюся, що наука – це сукупність дисциплін, тому що вона не може існувати сама по собі, вона має суміжні дисципліни, які допомагають їй бути повноцінною, тобто взаємодоповнюватися. Адже людина вважається лише тоді освіченою, коли вона орієнтується у всіх галузях науки.
ReplyDelete31 група
Стаття є цінною для тих хто хоче займатись науковою діяльність.Вона чітка, зрозуміла та інформативна. Вчений - це перш за все критик, адже він піддає усе сумнівам. Намагається знайти відповідь на питання які хвилюють та цікавлять кожного,знайти пояснення виникненню різних явищ, та віднайти істину, аби потім представити її суспільству.Суспільсво розвивається завдяки здобуткам науковців. Чим інтенсивніше розвивається наука у різних сферах тим кращий рівень розвитку держави.Наука відкриває нам істинні знання якими згодом активно користуємось у буденному житті.
ReplyDeleteХитрич Катерина
32 група
Особисто для мене стаття виявилася дуже цікавою, з неї я взяла для себе багато чого нового, та зрозуміла, що наука це те що потрібно для кожного, адже суспільство розвивається завдяки науці. Завдяки цьому ми можемо пізнавати світ з нової для себе сторони. Наука є системою знань і саме вона є невід'ємною частиною усього людства І не дарма стаття називається "Наука як соціокультурний феномен", тому що, на мою думку саме від науки залежить культура, освідченність всьго суспільства. Завдяки науці ми отримуємо свої знання через певні гіпотези, теорії, через закони природи, чи суспільства і взагалі з нових знань про навколишній світ, тож кожного дня ми дізнаємося щось нове, цікаве, захоплююче. Наука не може розвиватися без певних знань, які передаються з покоління в покоління, без тих які накопичує весь народ з віками. Як було сказанно у статті, "Культурна сутність науки спричиняє її етичну і ціннісну наповненість".
ReplyDeleteТелечук Єлизавета
33 група
Прочитавши дану статтю, я зрозуміла, що поняття "наука" має досить широке значення у своєму розумінні. Стаття є досить актуальною, адже розглядає популярні проблеми визначення науки, її класифікації, роль у суспільстві і вплив на людський світогляд.
ReplyDeleteЯ погоджуюся з твердженням автора щодо того, що науку можна розглядати з трьох різних трактувань ( економічного, ідеологічного, соціокультурного), так як наука реалізує себе безпосередньо у продуктивних силах, а, з іншого, - намагається за допомогою своїх методів віднайти істину.
Я зрозуміла, що наука відіграє дуже важливу роль не тільки в житті науковців, а й в житті кожного з нас. Жоден учений не може не спиратися на досягнення своїх колег, на сукупну пам'ять людського роду. Наука вимагає співробітництва багатьох людей, вона інтерсуб’єктивна. Вона формує світобачення, навіть, в деякому значенні, моральні принципи кожної окремо взятої людини.
Отже, наука є важливим феноменом у житті кожної країни, нації, людини. Її потрібно розвивати й збагачувати постійно.
Шафранюк Наталія, 34 група
Я вважаю, що дана стаття є досить цікавою та пізнавальною для нас.
ReplyDeleteЯ абсолютно погоджуюсь, що наука- це складний феномен, дати визначення якому не просто, тим більше для нас, студентів. Навіть багато вчених з багаторічним стажем схиляються до того, що дати визначення науці і кількох словах неможливо.Це є дуже складний феномен. На мою думку, жодна наука не може існувати сама по собі, але лише в тісному взаємозв"язку з іншими науками. Я абсолютно огоджуюсь, що наука виникла на потребу людства. Вона змінює наше життя і світ навкруги. Повернувшись на 20 років назад ми вже відчуємо помітні зміни . Це все завдяки науці. Наука впливає практично на кожну сферу нашого життя, вдосконалюючи його і спонукаючи нас розвиватися і намагатися досягти більшого
Аліна Марцинкевич
32 група
Я помітила, що у даній статті наголошується на тому, що усі науковці не можуть не спиратися на здобутки попередній науковців. З цим я можу погодитися лише частково, адже в історії були приклади феноменальних геніїв науки, що робили абсолютно неочікувані відкриття, не послуговуючись при цьому теоретичною базою попередників. Особливо це простежується в області фізики, де закони не рідко були виведені вченими самостійно шляхом спостереження за природою або експериментів.
ReplyDeleteКрім того, я б хотіла зазначити, що наука пов'язана з вірою більше, ніж може здатися на перший погляд. Ми рідко піддаємо сумніву здобутки наших попередників і будуємо нові теорії на цьому грунті, адже перевірити самостійно усі знання, що на даний момент зафіксовані наукою майже неможливо. У цей момент у мене часто постає питання наскільки великий шанс того, що хтось у сиву давнину помилився у маленькій деталі, яка зумовила падіння доміно один за одним, даючи нам невірні знання сьогодні.
Оскільки наука це соціокультурний феномен, як зазначає автор статті, то варто не забувати, що людям властиво помилятися. Тому, у сфері науки життєвоважливим є критичне ставлення до тих знань, що здаються нам беззаперечними. Адже лише доводячи хибність попередніх тверджень ми відкриваємо нові аспекти знань.
Анастасія Палашкевич, 36 група
Прочитавши дану статтю стає зрозуміло, що єдиного визначення поняттю "наука" не існує, адже багато науковців трактуюють визначення цього поняття по-різному. Наука відіграє важливе значення в житті кожної людини, адже вона є цілеспрямованою діяльністю людства на розвиток та пізнання світу. Звичайно є зрозумілим те, що наука робить значний внесок для розвитку людства, адже є багато наукових відкриттів, що допомагають нам в певній діяльності. Проте розвиток науки залежить від багатьох чинників: різноманітних сил, течій, впливів, що діють у суспільстві. Наука сприяє розвитку різних сфер суспільного життя та наука допомагає людству виконувати різні види діяльності, наприклад, завдяки деяким науковим відкриттям ми можемо долати далекі відстані. Але, незважаючи на те, що наука удосконалює розвиток людства, я проти певних галузей наукової діяльності, адже через створення різних роботів люди втрачають свої робочі місця та можливість освоювати свої майбутні професії.
ReplyDeleteПрочитавши дану статтю стає зрозуміло, що єдиного визначення поняттю "наука" не існує, адже багато науковців трактуюють визначення цього поняття по-різному. Наука відіграє важливе значення в житті кожної людини, адже вона є цілеспрямованою діяльністю людства на розвиток та пізнання світу. Звичайно є зрозумілим те, що наука робить значний внесок для розвитку людства, адже є багато наукових відкриттів, що допомагають нам в певній діяльності. Проте розвиток науки залежить від багатьох чинників: різноманітних сил, течій, впливів, що діють у суспільстві. Наука сприяє розвитку різних сфер суспільного життя та наука допомагає людству виконувати різні види діяльності, наприклад, завдяки деяким науковим відкриттям ми можемо долати далекі відстані. Але, незважаючи на те, що наука удосконалює розвиток людства, я проти певних галузей наукової діяльності, адже через створення різних роботів люди втрачають свої робочі місця та можливість освоювати свої майбутні професії.
ReplyDeleteПрочитавши дану статтю, я ще раз переконалась в тому, що наука - багатогранна і складна система. Вона удосконалюється з року в рік, дивуючи нас своїми відкриттями. Наука була, є і буде важливою складовою людського пошуку істини. Вона є невід’ємною частиною нашої діяльності, тому виникла разом з потребою людини до пізнання чогось нового. Я вважаю, що розвиток суспільства безпосередньо залежить від наукових відкриттів, які є рушійною силою прогресу і спрямовані для покращення та полегшення умов існування людства.
ReplyDeleteРоль науки важко переоцінити. Вона проникає не лише в соціальну сферу, а й в індивідуальне життя людини. У нашому комп’ютеризованому суспільстві мабуть жодна людина, від маленької дитини до дорослого, не зможе прожити і дня без якогось ґаджета. На сьогоднішній день результати наукових досліджень досягли такого рівня, про який лише 10 років тому ми не могли навіть мріяти. Неможливо уявити світ без наукових досягнень, відкриттів, дослідів та праць.
Діана Солодун, 35 група
Прочитавши дану статтю, я ще раз переконалась в тому, що наука - багатогранна і складна система. Вона удосконалюється з року в рік, дивуючи нас своїми відкриттями. Наука була, є і буде важливою складовою людського пошуку істини. Вона є невід’ємною частиною нашої діяльності, тому виникла разом з потребою людини до пізнання чогось нового. Я вважаю, що розвиток суспільства безпосередньо залежить від наукових відкриттів, які є рушійною силою прогресу і спрямовані для покращення та полегшення умов існування людства.
ReplyDeleteРоль науки важко переоцінити. Вона проникає не лише в соціальну сферу, а й в індивідуальне життя людини. У нашому комп’ютеризованому суспільстві мабуть жодна людина, від маленької дитини до дорослого, не зможе прожити і дня без якогось ґаджета. На сьогоднішній день результати наукових досліджень досягли такого рівня, про який лише 10 років тому ми не могли навіть мріяти. Неможливо уявити світ без наукових досягнень, відкриттів, дослідів та праць.
Діана Солодун, 35 група
This comment has been removed by the author.
ReplyDeleteТак вже склалося ,що люди все своє життя присвячують безкінечним пошукам чогось кращого, чогось ідеального. Чогось, що могло б полегшити їх існування або ж просто зробити їх щасливими. Можливо,це зумовлено тим ,що інтенція домінування і процвітання властива кожній самодостатній людині .На щастя , інтенція людства до постійного поступального розвитку виправдана його потужним інтелектуальним потенціалом . Головним ресурсом прогресу на нашій планеті є людський інтелект,можливості якого здаються безмежними.
ReplyDeleteНа мою думку, наука розвивалась паралельно з розвитком людського інтелекту і свідомості, завжди була результатом діяльності людства і,разом з тим, була його слугою. На ранніх етапах наука існувала у вигляді своєї протоформи і просто допомагала первісним людям вижити. Проте збільшення інтелектуального потенціалу людства спричинило повну реформацію його потреб , а від так і наука почала нести більш серйозний характер. Яскравим прикладом може слугувати процес естетизації людського повсякдення. Коли люди почали зважати на думку оточуючих і дбати про свій зовнішній вигляд, вигляд своєї оселі. Відбувся переворот в загальнолюдській свідомості , що ,в свою чергу, поставило людство на новий щабель розвитку і « впустило» науку в нові сфери людського життя .
Аналогічно і в сучасному світі : лише найбільш успішні й високорозвинені країни займаються серйозними науковими дослідженнями і втілюють в життя,здавалося б, фантастичні наукові розробки. Наврядче , впровадження хай-тек технологій буде актуальним в більшості африканських країн ,де люди живуть на рівні первісних суспільних формацій,а нагальними проблемами є голод, нестача води та епідемії.
Наука існує в симбіозі з людським інтелектом . Сучасні наукові дослідження все більше схиляють до думки про те ,що людство сходить з розуму.
Я вважаю, що наука - є надзвичайно важливою складовою життя людини. Безумовно, наука є багатогранною та складною системою, що стала просто невід'ємною частиною нашого існування. Немає науки для науки, немає мистецтва для мистецтва, - всі вони існують для суспільства, для ушляхетнення, для піднесення людини, для його збагачення знанням і матеріальними вигодами життя. Наука є точною, та вимагає максимальної істинності отриманих результатів, вміння пояснення і передбачення процесів і явищ дійсності на основі законів, що відкриваються наукою. Люди успішно користуються здобутками науковців минулих столітть, та вносять свої корективи до сучасної наукової діяльності.
ReplyDeleteОтже, наука - це соціокультурний феномен, що несе в собі сукупність дисциплінарних знань.
Кулієва Кароліна, 33 група.
Ознайомившись та прочитавши дану статтю я остаточно переконалась, що наука є невід'ємною частиною нашого життя. Існує багато суперечок, як саме зародилася наука, що саме було поштовхом. На мою думку дана стаття дуже яскраво та різноманітно вимальовую, істину картину науки.Початковою стадією природи науки є вплив на саму людину, на систему інтересів,пізнання, потреб, можливостей дій організації та проектування свого власного життя. Якщо мислити абстрактно то- наука в нашому житті зароджується ще змалечку, адже всі ці предмети що оточують нас несуть в собі певну інформацію, певне послання. Наука не є чимось зовнішнім по відношенню до сутності людини, вона пов'язана з самою його суттю. У розвитку науки, перш за все втілений інтерес людини. Чим більше інформації людина отримую тим яскравіше вона може варіювати світом. Отже основною метою науки було і буде виявити основні закони дійсності та спроектувати їх у житті. (33 група)
ReplyDeleteОзнайомившись та прочитавши дану статтю я остаточно переконалась, що наука є невід'ємною частиною нашого життя. Існує багато суперечок, як саме зародилася наука, що саме було поштовхом. На мою думку дана стаття дуже яскраво та різноманітно вимальовую, істину картину науки.Початковою стадією природи науки є вплив на саму людину, на систему інтересів,пізнання, потреб, можливостей дій організації та проектування свого власного життя. Якщо мислити абстрактно то- наука в нашому житті зароджується ще змалечку, адже всі ці предмети що оточують нас несуть в собі певну інформацію, певне послання. Наука не є чимось зовнішнім по відношенню до сутності людини, вона пов'язана з самою його суттю. У розвитку науки, перш за все втілений інтерес людини. Чим більше інформації людина отримую тим яскравіше вона може варіювати світом. Отже основною метою науки було і буде виявити основні закони дійсності та спроектувати їх у житті. (33 група)
ReplyDeleteЧитаючи цю статтю, можна зробити єдиний висновок, що - наука повністю соціо-культурне явище, яке певними функціями пов'язане і з релігією, і з політикою, і з технологічним прогресом, та іншими, також важливими в сучасному світі функціями та галузями. Все це, безсумнівно, робить науку пов'язаною з діяльністю людини. Адже, хто, як не людина, розвиває науку? Так, деякі дослідники та вчені можуть шкодувати за свої результати та творіння, інші ж, навпаки, можуть пишатися своїми результатами. Саме "творіння" пов'язують науку і культуру, яку більшість стараються розмежовувати. Це - неправильно. Ці два явища є максимально пов'язані один з одним, тому що, і наука, і культура впливають один на одного весь час.
ReplyDeleteКомов Микола
Група 35
Стаття здалась мені складною як і сама наука та її місце в нашому житті, через те, що автор спробував дати визначення науці і розглянути її з різних аспектів.
ReplyDeleteЗ цієї лавини інформації я хочу виділити наступне:
дійсно, розвиток науки не відбувається стихійно, в цьому я погоджуюсь з Ф. Беконом. Адже існує теорія, згідно з якою історичний розвиток відбувається по спіралі. Ніщо не виникає з нічого, кожний наступний виток розвитку базується на попередньому, повторює його, але вже на вищому рівні. Тож будь-яке нове наукове відкриття має за собою певну основу, попередні відкриття, на які воно спирається.
Можна багато говорити про те, що наука надзвичайно важлива в житті людини, що вона є пріорітетним напрямом діяльності будь-якої цивілізованої держави. Але в остаточному підсумку прийдемо до того, що наука, яка покликана вирішити проблеми людства, сама їх і створює.
Така є природа людини - вона хоче знати, чому в світі відбувається все так, як відбувається. Ці одвічні питання і спонукають її до діяльності, до пошуків відповідей. Це так, ніби ми шукаємо універсальні знання. Але поки що маємо лише численні відгалуження цього знання. Наукові пошуки - вічна агонія, адже здається, ніколи людству не зайти спокою. Ми знаходимо відповідь на одне питання - виникають нові. Винаходимо одні речі - відчуваємо потребу в інших.
Розумію, в цьому моєму коментарі звучить песимізм. Звісно, можна визначити позитивні наслідки науки. З практичної точки зору - ми прогресуємо, рухаємось вперед, з кожним новим етапом ми розумнішаємо. Але для чого це все потрібно - так і не знаємо.
Моя думка така - що в ті часи, коли людина не була одержима науковими і будь якими іншими відкриттями, а просто жила, розуміла себе як частину природи, а не її власницею, життєва мотивація була правильнішою.
Базалей Катерина, 32 група
DeleteСтаття О.Руденка "Погляд на на науку як на соціокультурний феномен" допомогла мені зрозуміти, що наука присутня у житті кожної людини, і ні вік, ні стать, ні соціальний статус, ні професія- не мають значення. Адже наука має безпосередній зв'язок із усіма сферами діяльності людини та вплетена в усі сфери людських відносин.Наука зв'язана також із формами суспільної свідомості: релігією, політикою, правом, ідеологією, мистецтвом тощо. Наука як соціальний інститут або форма суспільної свідомості, пов'язана з виробництвом науково-теоретичного знання, ставить певну систему взаємозв'язків між науковими організаціями, членами наукового співтовариства, систему норм і цінностей.
ReplyDeleteБезперечно, важко дати чітке визначення поняттю "наука", оскільки воно включає в себе величезний об'єм знань,аспектів та галузей.
Стаття має пізнавальний зміст та повчальний характер. Із більшістю поданої у статті інформації я згодна. Та були тези з якими я частково не згодна. Зрозуміло, що наука не може не піддатися впливу ідеології,та це не означає, що наука повинна допомогати існуючій владі та ідеології в збереженні свого привілейованого положення,адже не раз результати наукових дослідженнь не задовільняли і навіть суперечили основним засадам пануючої влади. У таких випадках влада намагається зробити усе можливе аби припинити проведення дослідженнь і перешкодити донесення інформації про наукові відкриття суспільству. Яскравим прикладом цього є переслідування церквою Галілео Галілея, який вперше довів, що Земля крутиться навколо Сонця, а не навпаки. Отож, я схиляюся до думки, що наука повинна сповідувати антиідеологічні принципи.
Нідзельська Анастасія
34 Група
Найбільш точним до мого суб'єктивного бачення цього питання є визначення Дж. Бернала, адже ще засновник наукознавства змістновно підійшов до визначення терміну "наука" і визначив, що він є настільки обширним та осяжним, що неможливо дати визначення котре б включало в себе усю специфіку терміну. На мою думку, розгляд науки як соціокультурного поняття в сучасному світі є найбільш адекватним та очікуваним рішенням, адже саме розширення цього поняття у власне цій сфері дасть можливість поєднати наукознавство до низки наук, тим самим затвердивши її необхідність, і вивівши її на концептуально новий рівень.
ReplyDeleteЗагалом ця наукова стаття є дійсно змістовною, що дуже заохочує і демонструє як має виглядати справжня наукова праця.
Качківський Павло, 34 група
Перечитавши статтю, я ще раз переконалась, що наука - це термін дуже складний і вимагає досить великого часу на його дослідження. На мою думку, наука є надзвичайно важливою в житті будь-якої людини і в людській діяльності загалом. Кожна людина тлумачить поняття "наука" по своєму. Для мене - це поступовий процес накопичення знань. Бо ми не можемо дізнатися про щось, якщо не проведемо наукового дослідження. Якби людина не проводила наукових досліджень, багато аспектів нашого життя були б для нас невідомими. Людина розвивається, коли дізнається про щось нове. Тобто, наука - це невід'ємна частина життя будь-якої людини.
ReplyDeleteЯ погоджуюсь з твердженням, що на сьогоднішній день наука в першу чергу постає як соціокультурний феномен. Вона залежить від різноманітних сил і впливів, що діють у суспільстві, визначає свої пріоритети в соціальному контексті й сама значною мірою детермінує громадське життя. Як соціокультурний феномен, наука завжди спирається на сформовані в суспільстві культурні традиції, на загальні цінності й норми. Тож властива науці культурно-технологічна функція пов'язана з включенням людини в пізнавальний процес.
Отже, наука нам дана для того, щоб робити складні незрозумілі речі простими, доступними.
Невмержицька Катя
35 група
Наукову статтю без перебільшення можна назвати одним із основним джерел науково-технічної інформації.Наука відіграє дуже велику роль у нашому житті, адже на сьогоднішній день , ми всі і уявити не можем без всіх винаходів, без того прогресу якого вчені, науковці та просто криативні люди робили на протязі років.Наука, по-моєму, це те, що вивело людину з первісного суспільства. Кожна людина має талант, але для розкриття нам потрібно щоб наше суспільство цінило не лише людей з високих прошарків, а й людей з народу.Мені здається, що саме ті люди могли б вивести нас на краще життя. Я надіюсь на те,що наука в найблищий час вирішить усі наші проблеми, адже не можна сказати, що все вже відкрите.Тому давайте розкривати наш потенціал і йти до кращого життя якого ми хочемо і мріємо.
ReplyDeleteЦів'юк Роман,33 група
Прочитавши дану статтю, я стовідсотково переконалась, що наука – це багатогранне явище, яке є невід`ємною частиною кожного з нас. Саме наука допомагає нам краще пізнати справжню істину. Своїми новими відкриттями , вона відкриває для суспільства нові двері прогресу. Наука – це та сфера , де, можливо, більше, ніж у будь-якій іншій галузі людських стосунків, виявляється почуття єдності й братерства, де не існує національності, де вчені всіх країн прагнуть разом до досягнення однієї мети – пізнання істини. Але це ж очевидно, що наука з`явилась не з нічого. Всім відомо, тисячоліттями життєдіяльність людей здійснювалася без науки.Для її розвитку було прикладено безліч зусиль попереднього покоління . Наші предки використовували лише емпіричний досвід, сприймаючи світ через призму міфології та релігії.. Особисто мені близька думка Бекона, що удосконалювання науки варто чекати не від здатності чи моторності якої-небудь окремої людини, а від послідовної діяльності багатьох поколінь, що змінюють одне одного. Кожне нове відкриття неможливе без ознайомлення та вивчення попереднього. На сьогоднішній день ми спостерігаємо інтенсивний розвиток інформаційних технологій. Саме вони є каталізаторами розвитку науки в різних галузях.
ReplyDeleteОтже, наука допомагає людині сформувати понятійний апарат , науковий світогляд для пізнання істини та досягнення життєвої мети.
Яна Уткіна 33 група
Deleteпрочитавши цю статть, можна сказати, що Базовий принцип аналізу науки як феномена культури полягає у чіткому розрізненні реальної науки і системи уявлень про науку. З одного боку, у світі людської культури існує складне мегаутворення, яке містить у собі величезну кількість елементів і яке за традицією називається наукою. Стосовно сучасної науки можна говорити про те, що вона знаходиться в проміжку між цілісним функціонуванням в якості єдиної системи і розпадом на елементи, що самостійно розвиваються.
ReplyDeleteЗ іншого боку, існує три рівні, на яких формується система уявлень (знань) про науку. Культура, як традиція, всередині себе відтворює набір стереотипних уявлень про те, що таке наука для повсякденної свідомості, тобто це масові образи науки. Вони тиражуються як через засоби масової інформації, так і на рівні безпосереднього спілкування. Наукове співтовариство рефлексує щодо цілей, змісту та результатів власної діяльності й створює професіональні образи науки, які транслюються через усе різноманіття форм наукового спілкування: система освіти, "лабораторне життя", конференції тощо. І в кінцевому підсумку, наука виступає об'єктом пізнання, що досліджує через своєрідність своїх предметів і методів цілий ряд дисциплін: соціологію науки, історію науки, психологію науки, методологію науки, філософію науки. Таким чином, різноманіття образів науки (масових і професіональних) доповнюється нескінченними суперечками про точне "визначення" (дефініції) науки, про межі між науковим і ненауковим, які ведуться в усіх формах теоретичних рефлексій над наукою: від аморфного наукознавства до філософії науки.
Анастасія Луценко, 33гр
DeleteПрочитавши статтю Н.Л. Зглінської, я згадала цитату Альберта Ейнштейна: «Єдине, чому навчило мене моє довге життя: що вся наша наука перед лицем реальності виглядає примітивно і по-дитячому наївно – і все ж це найцінніше, що у нас є». А й дійсно, скільки б ми не жили, будемо постійно чути розмови про науку, про її розвиток. Великим досягненням в науці можна вважати 20 століття, адже саме в цей період було зроблено надзвичайно багато відкриттів, які спростували людині життя і разом з тим зробили її менш зацікавленою в суспільних справах.
ReplyDeleteУ статті було порушено питання щодо вичерпності наукового потенціалу. Я вважаю, доки буде відбуватися зміна парадигм у науковому пізнанні, доти наука матиме потенціал для розвитку. З іншого боку, 21 століття увінчується кризовим станом науки, яка потребує певних змін. Як на мене, ці зміни не є реальними, оскільки тільки людина потребує нових наукових досліджень, щоб задовольнити власні потреби. І під час низки досліджень, людина буде продовжувати знищувати себе і навколишній світ не розуміючи, що розкрити до кінця свою природу неможливо. Цікавим для мене стало твердження М.Петрова, котрий говорить про вплив християнської догматики на науку і дещо поєднує наукове пізнання з вірою, а саме такою, що дає можливість розв’язати низку проблем.
Зміна парадигм призводить до того, що людство не зупиняється на одній серйозній проблемі, а намагається віднайти відповіді на низку питань, що призводить до виникнення безглуздих рішень і наукових відкриттів, якщо говорити про розвиток науки в 21 столітті. Тому варто подумати про те, чи потрібні нам новітні технології, коли одні продовжують помирати від невиліковних хвороб, а іншим невистачає ресурсів для проживання, а в гіршому випадку – для виживання?
Рафаловська Юлія (34 група)
Після прочитання статті, мене зацікавила теза про те, що наука не обмежується лише науковими теоріями та гіпотезами. З цим я погоджуюсь повністю, адже багато чого залежить від людей, від тих наукових відкриттів та від того, яким шляхом вони приходять до тих чи інших висновків.
ReplyDeleteІнше твердження, яке мене зацікавило, це теза про те, що наука завжди намагається зберігати нейтралітет щодо політичних та ідеологічних поглядів. Це в ідеалі, але з історії ми знаємо, що були часи, коли ідеологія ставилася вище наукових відкриттів, які своєю значущістю могли зруйнувати погляди, які сформувалися у людей і руйнування яких могло стати причиною зміни цих самих поглядів. Можна згадати середньовіччя, коли тільки починався період дослідження космосу, зірок та інших планет; часи правління Гітлера, коли досліджувалися різні расові відмінності між людьми.
І тільки зараз, на початку 21-го століття, ми підійшли до того, щоб позбутися будь-якого ідеологічного тиску з боку влади, рідше церкви.
Так як наука є соціокультурним феноменом, ми повинні піддавати сумнівам будь-які наукові твердження, навіть ті, що на даний момент не викликають у нас ніяких сумнівів. Слід згадати часи, коли люди вірили, що світ плаский, що всі зірки обертаються навколо нашої планети. Тоді ці твердження не викликали ніяких сумнівів. Можливо, ми помиляємося і зараз, коли вчені з такою впевненістю стверджують, що помилки бути не може.
Каверін Сергій, 36 група
Дана стаття доводить твердження, що наука існує як форма діяльності, виступає як система знань та існування самої науки як суспільної свідомості. Вона тісно пов’язана із соціумом. Вивчаючи історю ми можемо з впевненістю сказати, що ще з давніх давен наука почала свій розвиток і з кожним кроком відкривалися нові можливості науки: проблема інтелектуальної і соціальної відповідальності, етичного й морального вибору, особистісні аспекти прийняття рішень, проблеми морального клімату в науковому співтоваристві й колективі. Але слід зазначити,що наука залежить від різноманітних сил і впливів, що діють у суспільстві. Тому ми маємо правильно і мудро відноситися донаукових відкриттів і використовувати їх тількі в корисних цілях. ми створюємо, ми розвиваємося, а наше майбутнє повністю залежить суто від нас, а наука є рушійним фактором, яка допомогає нам. Блажко Ірина, 33 група
ReplyDeleteНа мою думку, все життя людини можна назвати наукою. Людина народжується і осягає науку сидіти, ходити, розмовляти. Наука була завжди - наука ЖИТИ, і науки немає взагалі, адже невідомо, чи є насправді те, що вивчають вчені, істиною в останній інстанції. Адже протягом століть здійснювались нові й нові наукові відкриття, які згодом спростовувались. Я цілком згодна з твердженням Дж.Бернала, який говорить, що дати визначення науки неможливо. В когось наука асоціюється з нудними вченими в білих халатах, в когось із натхненними науковцями-митцями, які в запалі творчості здійснюють наукові відкриття, а для когось наука обмежується школою чи університетом... Мені здається, поняття "наука" можна назвати філософським. Кожна людина розуміє її по-різному. Існують різні види науки - наука глобальних масштабів, коли відкриваються вакцини проти хвороб чи виявляються збудники хвороб, і наука, яку ми осягаємо щодня: наука спілкування, креативності і так далі. Чесно кажучи, іноді мене дивують досягнення науковців сьогодення. Нещодавно в одній з соцмереж я натрапила на статтю про те, що вчені змогли знову зробити варене яйце рідким. Як відомо, щоб робити подібні відкриття, потрібні певні грошові ресурси...Чесно кажучи, мене це просто обурює. В наш час мільйони людей живуть за межею бідності, помирають від голоду й спраги! Чи не краще спрямувати кошти, що витрачаються на подібні відкриття, в потрібне русло?
ReplyDeleteThis comment has been removed by the author.
DeleteІсько Яна, 35 група
DeleteThis comment has been removed by the author.
ReplyDeleteThis comment has been removed by the author.
ReplyDeleteЛитвинчук Катерина
Delete35 група
Читаючи цю статтю, дійти до остаточного визначення поняття "наука" неможливо. Автор дуже чітко та ясно описав це. Для мене, наука є розумінням світу, у якому ми живемо. Відповідно до цього науку прийнято визначати як високоорганізовану і високоспеціалізовану діяльність, яка дає початок появі об*єктивних знань. Разом з тим виробництво знань у суспільстві не самодостатнє, воно потрібне для підтримання та розвитку життєдіяльності людини. Ф.Бекон казав: “Удосконалювання науки варто чекати не від здатності чи моторності якої-небудь окремої людини, а від послідовної діяльності багатьох поколінь, що змінюють одне одного”. Повністю згодна, адже легко стоворити щось нове, маючи під ногами "старий фундамент".
DeleteThis comment has been removed by the author.
ReplyDeleteПрочитавши дану статтю, я впевнилась в тому,що поняття "наука" багатогранне і неоднозначне. Це поняття вчені намагаються трактувати з різних точок зору. Але я згодна зі словами Дж. Бернала “дати визначення науки, власне кажучи, неможливо”, адже наука охоплює надзвичайно велике коло питань. Роль науки у суспільстві важко переоцінити, оскільки наука пов'язана чи не з усіма сферами людського життя і має великий вплив на розвиток людства загалом і будь-якої сфери людського життя зокрема. На мою думку, саме дослідження та вивчення усіх сторін людського життя завжди було і є основним завданням науки.
ReplyDeleteЛопатюк Ірина, 31 група
Чесно кажучи, я не зовсім погоджуюсь із даною статтею. Як на мене, наука виникла лише як соціально-культурний фактор. Навіть говорячи про первісне суспільство, люди вивчали щось нове, спочатку не маючи жодних гіпотез, ідеологій. Тобто поступово з розвитком вони набували знання.
ReplyDeleteМене дуже привернула цитата Ф. Бекона про те, що «удосконалювання науки варто чекати не від здатності чи моторності якої-небудь окремої людини, а від послідовної діяльності багатьох поколінь, що змінюють одне одного». І з даним виразом я не зовсім згодна. Як на мене, навпаки одна людина може перевернути цілу епоху, додати щось нове. Так, навколишнє середовище певною мірою впливає на хід думок та уявлень, але людина може отримати визнання, виділившись від всього натовпу. Ми ж не кажемо, що «ми-люди винайшли радіо». Ні, ми згадуємо Нікола Теслу.
Отже, на мою думку, здатність однієї окремої людини може вдосконалити науку.
Пелех Діана, 34 група
Наука охоплює діяльність людей,метою якої є опис та пояснення нових процесів,явищ.Кожного дня ми дізнаємось щось нове, опираючись на факти відриті науковцями. Сукупність здобутих знань формують нас,як особистість і від рівня обізнаності залежитиме рівень освітченості. Опираючись на філософські праці та соціально-економічні фактори, наукова-дослідна діяльність прагне до точного зображення дійсності, для передання доступної та точної інформаціі. Я погоджуюсь з Бернаном про те, що наука розглядається з різних сторін та найвагомішим фактором є формування переконань та відношення людини до світу, адже відкриваючи ядра нових суспільних проблем, відкривається гарант суспільного виховання.Розширюючи багаж знань, розширюється рівень обізнаності нашого суспільства.З данноі лекціі ми чітко розуміємо значення науки та іі внесок у суспільство, наштовхуючи на відкриття чогось нового.
ReplyDeleteАпалько Карина, 32 група
Задоволений прочитанням статті. З тексту, дізнався багато нової інформації стосовно науки в цілому. Погоджуюсь з автором статті, і стосовно тези В.І. Вернадського "... головним живим змістом науки є наукова праця людей.".Науковий прогрес залежить не тільки від здобутків нинішніх науковців, але і від робіт вчених колишніх поколінь. Хто, як не самі ми, люди, є рушійною силою науки! Наука є однією з основних складових нашого життя, відмова від науки- це шлях до занепаду. Наука має вести людство до прогресу.
ReplyDelete36група Вигівський Дмитро
"Дати визначення науці, власне кажучи, неможливо" Дж. Бернал. До курсу ОНД, я не розуміла поняття "наука", її об`єми, цілі, напрямки, ознаки, завдання та функції. Ознайомившись з викладеним у статті матеріалом, я зрозуміла, що наука пов`язана з усіма аспектами нашого життя та є невід`ємною частиною всебічного життя людей, природи та всесвіту в цілому.
ReplyDeleteНаука - соціокультурний феномен, який формувався протягом багатьох століть. Наука без зупинки та перепон рухається далі, ведучи людей до кращого та світлого майбутнього.
Надія Хилько, 33 група
Очень интересная статья по поводу науки! Не знаю с чем могу согласится а с чем нет; Очень много разных мыслей по поводу этого! Но мое мнение что наука это очень сильная вещь которая может как созидать так и разрушать! Заглада Алина 37 группа
ReplyDeleteОчень интересная статья по поводу науки! Не знаю с чем могу согласится а с чем нет; Очень много разных мыслей по поводу этого! Но мое мнение что наука это очень сильная вещь которая может как созидать так и разрушать! Заглада Алина 37 группа
ReplyDeleteПрочитавши дану статтю, я зрозуміла, яке значення має наука на сучасному етапі розвитку людства. Безперечно, досягнення науки полегшують наше життя, і зараз ми спостерігаємо зростаючу роль науки у суспільстві. З кожним роком ми бачимо значне збільшення наукових знань, які стають все більш конкретними. Я вважаю, що наука почала свій розвиток тоді, коли почали з’являтися первісні цивілізації, але вона мала за тих часів дещо інший, практичний характер. Сьогодні ж ми можемо сміливо стверджувати, що наука існує заради науки. Наука - це завжди прогрес, тому найбільш розвинені країни накопичують важливі наукові знання, крокують разом із наукою.
ReplyDeleteДуже цікавим твердженням у статті мені здалося таке: «Оскільки засвоєння ідеології часто починається на несвідомому рівні, у процесі первинної соціалізації, то наука в принципі ніколи цілком не може звільнитися від впливу ідеології, хоча завжди прагне бути антиідеологічною» . Як на мене, це твердження є абсолютно вірним. Наука прагне до істини, пізнання світу, ідеологія – до маніпулювання свідомістю людей. Ідеологія пристосовує істину до своїх цілей. Значний вплив на науку справляє релігія та влада, які унеможливлюють або ж навпаки стимулюють розвиток наукових знань.
На мою думку, людство повинне повністю відокремити науку від впливу на неї влади, адже це пригальмовує її розвиток та пошук істини. Я впевнена, що в історії є багато відкриттів, про які ми не дізналися через утиски. Хоча, можливо, це пішло нам на користь, адже людство не готове до пізнання чогось глобального. Як показує практика, деякі наукові досягнення ми використовуємо не з самими найкращими цілями (винайдення атомної бомби, наприклад). Можливо, і потрібно, щоб хтось контролював процес надходження наукових знань до широких мас населення, адже людство може неправильно це інтерпретувати і нашкодити саме собі.
Загаєцька Тетяна
31 група
This comment has been removed by the author.
ReplyDeleteСтаття відкрила для мене багато нового. “Удосконалювання науки варто чекати не від здатності чи моторності якої-небудь окремої людини, а від послідовної діяльності багатьох поколінь, що змінюють одне одного” Ф.Бекон. На мою думку, фраза дуже влучна. Наука не може розвиватися тільки завдяки окремим науковцям, до неї повинні бути залучені і широкі маси населення, серед яких можуть сформуватися справжні спеціалісти. Для цього держава має приділяти увагу освіті і науці.
ReplyDeleteЯрослав Чумак 34
наука- це система знань,які набуваються людиною протягом всього життя. Дуже влучна теза була сказана про науку та ідеологію. Ці два поняття несумісні. Критика, фальсифікації завжди мали негативний вплив на науку. Але реальність перемагає несвідомість у будь-якому випадку, тому наука буде завжди сталим прогресивним явищем, яке дозволяє відкрити все нові і нові можливості для людини.
ReplyDeleteБезумовно, наука- це явище соціокультурне, тому що накопичення знань людством, завжди мали результативний характер.
33 група
ReplyDeleteПрочитавши статтю, я переконалась, що поняття "наука" є різностороннім і його можна трактувати з різних точок зору. Наука може розумітися або як форма діяльності, або як система чи сукупність дисциплінарних знань, або ж як соціальний інститут. Різні вчені тлумачать поняття науки по-своєму, але я погоджуюсь з думкою Дж. Бернала, який стверджує, що “дати визначення науки, власне кажучи, неможливо”. Але він пропонує шляхи, завдяки яким можна наблизитися до розуміння того, чим є наука. Отже, за Берналом науку можна розглянути як: (1) інститут; (2) метод; (3) нагромадження традицій знань; (4) фактор розвитку виробництва; (5) найбільш сильний фактор формування переконань і відношень людини до світу. В наш час наука тісно вплетена в усі сфери життя, вона є рушієм науково-технічного прогресу. В останнє сторіччя наука розвивалася і розвивається в даний час дуже швидкими темпами.
ReplyDeleteРозвиток науки і розвиток наукової думки - це два взаємопов'язаних і взаємообумовлених процеси. Думка, мислення - це прояв інтелекту. Таким чином, розвиток науки неминуче розвиває мислення, інтелект людини. У цьому полягає інтелектуальна функція науки. Під впливом науки, наукової діяльності зростає рівень інтелекту не лише в тих людей, які працюють у сфері науки, а й у всіх громадян суспільства.
Марченко Марина, 37 група
Прочитавши статтю, я переконалась, що поняття "наука" є різностороннім і його можна трактувати з різних точок зору. Наука може розумітися або як форма діяльності, або як система чи сукупність дисциплінарних знань, або ж як соціальний інститут. Різні вчені тлумачать поняття науки по-своєму, але я погоджуюсь з думкою Дж. Бернала, який стверджує, що “дати визначення науки, власне кажучи, неможливо”. Але він пропонує шляхи, завдяки яким можна наблизитися до розуміння того, чим є наука. Отже, за Берналом науку можна розглянути як: (1) інститут; (2) метод; (3) нагромадження традицій знань; (4) фактор розвитку виробництва; (5) найбільш сильний фактор формування переконань і відношень людини до світу. В наш час наука тісно вплетена в усі сфери життя, вона є рушієм науково-технічного прогресу. В останнє сторіччя наука розвивалася і розвивається в даний час дуже швидкими темпами.
ReplyDeleteРозвиток науки і розвиток наукової думки - це два взаємопов'язаних і взаємообумовлених процеси. Думка, мислення - це прояв інтелекту. Таким чином, розвиток науки неминуче розвиває мислення, інтелект людини. У цьому полягає інтелектуальна функція науки. Під впливом науки, наукової діяльності зростає рівень інтелекту не лише в тих людей, які працюють у сфері науки, а й у всіх громадян суспільства.
Марченко Марина, 37 група
Прочитавши статтю, я переконалась, що поняття "наука" є різностороннім і його можна трактувати з різних точок зору. Наука може розумітися або як форма діяльності, або як система чи сукупність дисциплінарних знань, або ж як соціальний інститут. Різні вчені тлумачать поняття науки по-своєму, але я погоджуюсь з думкою Дж. Бернала, який стверджує, що “дати визначення науки, власне кажучи, неможливо”. Але він пропонує шляхи, завдяки яким можна наблизитися до розуміння того, чим є наука. Отже, за Берналом науку можна розглянути як: (1) інститут; (2) метод; (3) нагромадження традицій знань; (4) фактор розвитку виробництва; (5) найбільш сильний фактор формування переконань і відношень людини до світу. В наш час наука тісно вплетена в усі сфери життя, вона є рушієм науково-технічного прогресу. В останнє сторіччя наука розвивалася і розвивається в даний час дуже швидкими темпами.
ReplyDeleteРозвиток науки і розвиток наукової думки - це два взаємопов'язаних і взаємообумовлених процеси. Думка, мислення - це прояв інтелекту. Таким чином, розвиток науки неминуче розвиває мислення, інтелект людини. У цьому полягає інтелектуальна функція науки. Під впливом науки, наукової діяльності зростає рівень інтелекту не лише в тих людей, які працюють у сфері науки, а й у всіх громадян суспільства.
Марченко Марина, 37 група
Не можу не погодитись з думкою Агацці про те, що наука це не лише сукупність суджень про предмети та явища, а й теорія про них. Адже наукові знання ніяк не можна зрівняти з повсякденними. Наука оперує не лише фактами, які можна наочно споглядати, її завданням також є і прогнозування і аналіз. Лише тоді знання можуть важатися науковими.
ReplyDeleteНа мою думку, наука -це дійсно двигун прогресу. Це та квінтесенція, яка завжди була і буде причиною всього що ми знаємо і маємо. До того ж, в сучасній дійсності, наука являється ще й найвагомішою продуктивною силою.
Ярощук Надія. 35
This comment has been removed by the author.
ReplyDeleteя погоджуюсь що науку не можна розглядати науку як щось однозначне, наука має багато визначень і всі є правдивими і актуальними, наука це - відкриття і вивчення нового, пояснення і обгрунтування нового, а також створення нового.
ReplyDeleteвід початку історії людства, люди вдосконалювали науку, розвивали її.наука стала основою розвитку суспільства.також наука йде поряд з культурою. вміщуючи традиції суспільства и формуючи на їх основі щось нове.
Янчук Олексій 32 група
DeleteThis comment has been removed by the author.
ReplyDeleteПрочитавши статтю О. Руденка, я не можу не погодитится з автором і з усіма джерелами, на які він посилається, бо те, що наука є явищем різностороннім, прогресивнним і, що найголовніше - соціальним, що найяскравіше висвітлено цитатою Френсіса Бекона у статті, є очевидними фактами для кожної освіченої людини. Щодо ролі науки у сучасному суспільстві, то для мене є очевидним те, що наука - джерело прогресу суспільства, тому що саме наука покращуює та полегшує життя людини, поглиблює її знання та удосконалює світогляд, будує перед людством нові перспективи, про які ще якихось 20-30 років тому люди і мріяти не могли.
ReplyDeleteІскоростенський Микола, 35 група.
Упускаючи велику кількість беззмістовних тверджень та бездумного нагромадження термінів, все таки хотілось би зупинитись на декількох окремих моментах.
ReplyDelete«Індивід застає вже готовими (“апріорі” у термінології І. Канта) засоби і способи пізнання, прилучаючись до них у процесі соціалізації.» Відсилання в цьому моменті до І.Канта показує тотальну некомпетентність автора в розумінні положень кенігсберського автора стосовно поняття «апріорності» І я не маю на увазі особливі тонкощі в інтерпретації поглядів мислителя, річ йде про абсолютну недоречність доповнення, поданого в дужках.
«До характеристик ідеології відносять перекручування реальності, догматизм, нетерпимість, ::нефальсифікованість::. Наука сповідує протилежні принципи: вона прагне до точного й адекватного відображення реальності, найчастіше терпима до конкуруючих теорій, ніколи не зупиняється на досягнутому і піддається ::фальсифікації::» Ось яке тлумачення слова «фальсифікація» дано в Великому тлумачному словнику сучасної української мови» © Видання «Перун» 2005р. Фальсифікація - 1) Підроблення чого-небудь. Погіршення з корисливою метою якості чого-небудь за збереження зовнішнього вигляду. 2) Умисне викривлення або неправильне тлумачення тих чи інших явищ, подій, фактів. Тей факт, що слово було вжито в такому значеннні двічі в більшій мірі виключає можливість механічної помилки при редагуванні статті. Що хотів сказати автор, вживаюи ці терміни в цьому контексті, не зрозуміло...
Загалом стаття має багато інших відверто спірних та викривлених моментів, які я згоден прийняти лише, як авторську інтерпретацію тих чи інших моментів, ніяк при тому не претендуючу на об’єктивне відображення дійсності. Спираючись на це положення, подальша помелеміка здається мені недоцільною.
Кевлюк Олександр. 34
Переглянувши статтю О.Руденка "ПОГЛЯД НА НАУКУ ЯК НА СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ФЕНОМЕН". Я погоджуюся з усіма висловленими думками авторів але найбільше схиляюся до думки Дж.Бернала. Який відзначив,що "дати визначення науки, власне кажучи,неможливо".
ReplyDeleteАдже дійсно науку можна роглядати як : інститут,метод,нагромадження традицій знань,факторів розвитку виробництва, але щоб дати найбільш точне визначення що ж таке всетаки наука,важко. На мою думку, наука- це процес. Процес розвитку діяльності людини, який спрямований на відкритті чогось нового, невідомого, удосконалення тих чи інших речей.Отже це безкінечний процес, процес шукання чогось нового.
Петюх Еліна 34 група
Ознайомившись з даною статтею, я переконалась, що наука є також соціокультурним феноменом. Усі сфери людських відносин і форми людської діяльності тісно пов’язані з наукою. З розвитком цивілізації розвивається і наука. Вона виникла внаслідок потреб людства в одержанні істинного знання про світ і існує, впливаючи на всі сфери людського життя. Наукове знання, проникаючи в побут, складаючи істотну основу формування свідомості й світогляду людей, перетворилося у важливий компонент соціального середовища, в якому відбувається становлення і формування особистості. Здобуваючи нові знання, людина переходить на новий рівень розвитку. Вона починає краще розуміти все, що її оточує і завдяки цьому може робити нові відкриття, які роблять життя кращим і легшим.
ReplyDeleteМаньковська Аліна
35 група
Ця стаття допомогла мені розширити власні знання щодо терміну «наука», а також її ролі і призначення в суспільстві. Мені сподобався вислів Дж. Бернала про те, що дати точне визначення науці неможливо. Він надає п’ять визначень науки, серед яких особливо яскраво вираженим для мене став п’ятий. За Берналом, наука є: “Найбільш сильний фактор формулювання переконань і відношень людини до світу”. Саме завдяки науці формується наше бачення світу і всього, що знаходиться навколо нас. “Науковці” давніх часів вірили, що світ стоїть на трьох китах. І хто на той момент міг подумати, що ця теорія є абсурдною? І тільки коли Джордано Бруно викрикнув таку відкриваючу очі ідею: «І все-таки вона кругла”, світ почав думати інакше. Суть не в тому, що наука містить в собі багато помилок, які потім вирішуються і дають шлях новим ідеям, а в тому, що кожне нове відкриття в науці, змінює переконання і відношення людини до світу саме на цьому етапі світового розвитку. Бо ніхто не знає, який сюрприз з’явиться в світі завтра, і що завтрашній день скаже про сьогоднішній.
ReplyDeleteКручініна Каріна
35 група
Прочитавши дану статтю О.Руденка можу лише погодитись із тим що дійсно визначити якимось одним конкретним терміном «науку» не можна адже він є надзвичайно багатозначним.
ReplyDeleteЛюдство ніколи не стояло на місці. Ще коли люди жили в печерах і полювали на великих диких звірів, вони поступово освоювали навколишній світ. У людини є внутрішній певний потяг до відкриттів, цей інтерес змушує її розширювати кордони своєї діяльності, здобувати новий досвід. Багато хто каже, що наука – це нудно та нецікаво. Адже в більшості людей це асоціюється з запиленими підручники, тісними кабінетами, читанням нудної літератури ночами та величезною кількістю писанини. Можливо, для тих, хто цим не займається, це має саме такий вигляд. Але для науковців все інакше. Для них читанина – це не просто нудне пере листування аркушів нудної літератури, це дослідження цікавої теми, пізнання чогось нового, знайомство з колегами по своєму питанню, з різними теоріями та припущеннями, з перемогами і падіннями першовідкривачів цієї науки.
Білоус Інна
34 група
This comment has been removed by the author.
ReplyDeleteThis comment has been removed by the author.
ReplyDeleteСтаття Руденко "ПОГЛЯД НА НАУКУ ЯК НА СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ФЕНОМЕН" , на мою думку, є досить інформативною та пізнавальною. Дійсно можна дуже багато чого нового дізнатися про науку,її місце та значення в нашому суспільстві. Але, коли я читала мені здалося, що автор подає дуже багато суперечливих тез. Наприклад, учений, це частина певного суспільства, яке і допомагає йому зробити винахід або ж уповільнює його роботу, при цьому "винайти щось нове може лише індивід, що володіє проникливим розумом і необхідними знаннями, а не суспільство як таке". Також було декілька моментів стосовно власне поняття "науки", які мені також були не зрозумілі, тому що автор, як на мене, не до кінця систематизував всі підходи до тлумачення слова "наука" і в кінці статті я так і не зрозуміла, яке ж визначення ми даємо цьому поняттю. Хоча зараз я дещо критично висловилася відносно статті, можна сказати ,що з неї дійсно можна почерпнути багато цікавої та корисної інформації. Особливо мені сподобалося читати про види суспільства. Особисто я б краще прочитала про порівняння розвитку науки як соціокультурного феномену саме в традиційному та техногеному супспільствах, але це вже була б зовсім інша тема.
ReplyDeleteЯ вважаю, що наука - це невід'ємна складова нашого супільства і , як показує нам час, відношення науки і суспільства - пропорційне: чим вище рівень науки в суспільстві, тим вище рівень розвитку цього суспільства. Тому я підтримую розвиток науки серед молоді і вважаю, що чим раніше ми будемо залучати людей в наукові кола, тим більше збільшимо інтерес до науки і покращимо загальний рівень нашого суспільства.
Буткевич Дар'я
36 група
Ця стаття показує нам зв'язок науки та суспільства. Погоджуюсь з тим, що дати визначення терміну "наука" неможливо. Всім відомий той факт, що наука пов'язана з інформацією та знаннями, проте, я вважаю, що знання виникали не з розвитком думки, а всупереч їй. Багато відкриттів було здійснено людиною всупереч знанням, особливо ці суперечки виникали з релігією. Візьмемо історію теорії Дарвіна, яку називали і будуть називати абсурдною люди, які вірують. Потрібно зазначити, що саме ця "абсурдна теорія" дала змогу іншим науковцям зазирнути в еволюцію зовсім з іншого боку та зробити нові відкриття. Отже, дивлячись в історію, багато дійсно вагомих відкриттів та компетентних науковців вважали, легко кажучи, не в своєму розумі.
ReplyDeleteНаука вічна та жива, і які б бар'єри люди не ставили один одному, вона завжди найде щілину щоб довести свою вагомість та значимість.
Примак Марія
34 група
Ця стаття показує нам зв'язок науки та суспільства. Погоджуюсь з тим, що дати визначення терміну "наука" неможливо. Всім відомий той факт, що наука пов'язана з інформацією та знаннями, проте, я вважаю, що знання виникали не з розвитком думки, а всупереч їй. Багато відкриттів було здійснено людиною всупереч знанням, особливо ці суперечки виникали з релігією. Візьмемо історію теорії Дарвіна, яку називали і будуть називати абсурдною люди, які вірують. Потрібно зазначити, що саме ця "абсурдна теорія" дала змогу іншим науковцям зазирнути в еволюцію зовсім з іншого боку та зробити нові відкриття. Отже, дивлячись в історію, багато дійсно вагомих відкриттів та компетентних науковців вважали, легко кажучи, не в своєму розумі.
ReplyDeleteНаука вічна та жива, і які б бар'єри люди не ставили один одному, вона завжди найде щілину щоб довести свою вагомість та значимість.
Примак Марія
34 група
Ця стаття показує нам зв'язок науки та суспільства. Погоджуюсь з тим, що дати визначення терміну "наука" неможливо. Всім відомий той факт, що наука пов'язана з інформацією та знаннями, проте, я вважаю, що знання виникали не з розвитком думки, а всупереч їй. Багато відкриттів було здійснено людиною всупереч знанням, особливо ці суперечки виникали з релігією. Візьмемо історію теорії Дарвіна, яку називали і будуть називати абсурдною люди, які вірують. Потрібно зазначити, що саме ця "абсурдна теорія" дала змогу іншим науковцям зазирнути в еволюцію зовсім з іншого боку та зробити нові відкриття. Отже, дивлячись в історію, багато дійсно вагомих відкриттів та компетентних науковців вважали, легко кажучи, не в своєму розумі.
ReplyDeleteНаука вічна та жива, і які б бар'єри люди не ставили один одному, вона завжди найде щілину щоб довести свою вагомість та значимість.
Примак Марія
34 група
This comment has been removed by the author.
ReplyDeleteСтаття "ПОГЛЯД НА НАУКУ ЯК НА СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ФЕНОМЕН" є дуже цікавою та пізнавальною. Прочитавши її, можна винести що поняття "наука" - дуже багатогранне. Воно не має конкретного визначення. Але я вважаю що тут не потрібне загальне визначення, оскільки те що "наука" дала людству, всі відкриття, і пояснення всього невідомого набагато важливіші, ніж розмови про її визначення. Кожен сам для себе знає що таке "наука".
ReplyDeleteБілявський Євген
34 група
Із статті О. В. Руденка можна зробити висновок, що жоден науковець не може дати відповідь на те, чим він, власне, займається. Мені сподобалась думка Дж. Бернала, що дати визначення науці неможливо, і людство здатне лише наблизитись до розуміння цього феномена цивілізацій. Тобто, наука - це дуже абстрактне поняття і кожна людина може сама для себе визначити що є наука. Особисто я схиляюсь до думки, що наука - це "найбільш сильний фактор формування переконань і відношень людини до світу". Насамперед, вона визначає свої пріоритети у соціальному контексті, схильна до компромісів і так чи інакше визначає суспільне життя. З цієї точки зору наука є невід’ємною частиною людських відносин і діяльності, пов’язаних з виробництвом, обміном, розподілом і споживанням речей.
ReplyDeleteНаука служить людству, допомагає йому віднайти своє місце у світі і пояснити процеси та явища, що його оточують.
Таким чином, наука завжди супроводжувала людину протягом процесу еволюції і була невидимою рукою, яка підштовхувала людину до прогресу, впливала на її свідомість та мислення, культурне та духовне життя.
Гонгало Вікторія, 33 група.
Перш за все я хотіла б подякувати за таку пізнавальну та конструктивну статтю! Прочитавши її я зрозуміла, що "наука" - це багатогранне й абстрактне поняття, адже воно стосується багатьох факторів нашого життя і розкривається абсолютно по різному. Тож повністю погоджуюсь з твердженням одного із засновників наукознавства Дж. Бернала, що “дати визначення науки, власне кажучи, неможливо”, проте не виключаю можливості, що комусь все-таки вдасться уніфікувати та конкретизувати це поняття.
ReplyDeleteУ сучасному суспільстві значно зросла роль науки. Вона стала безпосередньою продуктивною силою суспільства. Під впливом науки зростає роль людського фактора у всіх формах діяльності. Наука, по-моєму, це те, що вивело людину з первісного суспільства. До речі, я хотіла б зазначити, що вислів Френсіса Бекона про те, що "удосконалювання науки варто чекати не від здатності чи моторності якої-небудь окремої людини, а від послідовної діяльності багатьох поколінь, що змінюють одне одного" повністю відповідає моїм міркуванням. І хоча багато моїх колег не підтримують це твердження, посилаючись на геніїв, які здійснювали відкриття самосмійно, без будь-якої наукової бази, я хотіла б звернути їхню увагу на соціальну пам'ять, яка лежить у нашій підсвідомості і допомагає нам швидко засвоювати матеріал та, наприклад, самостійно робити ті ж відкриття, до який раніше людство йшло століттями.
Тож, на мою думку, наука - це поступовий процес накопичення знань, які передаються з покоління в покоління. Сьогодні наука є невід'ємним явищем у житті кожного з нас. І мабуть кожен погодиться з твердженням, що чим вищий розвиток науки, тим цивілізованіше суспільство!
Будім Олена, 36 група.
Наука є провідним компонентом у розвитку людини, цивілізації та світу в цілому. Саме наука продукує загальні зміни. Дати єдине, точне визначення науці неможливо, адже вона діє у надто широкому полі, але недооцінити її значення також не можна.
ReplyDeleteМеханізмом науки є людина. А саме людський геній, що у всьому шукає правду, все ставить під сумнів та намагається дізнатися як речі влаштовані насправді. Саме такий агностицизм і рухає світ вперед. Протягом всієї історії наука та критичне бачення світу були під гнітом релігії та владу. Адже наука - це та галузь, яка могла за лічені секунди змінити людське світосприйняття і цим самим послабити владу, та змінити людське ставлення до інститутів влади. Це наука і зробила. Незважаючи на інквізицію та нещадні репресії науковці своїми ідеями змінювали та продовжують змінювати світ.
Їхні ідеї, що для більшості людей здаються просто нісенітницями та скоріше ознаками божевілля, несуть прогрес у цей світ.
Отже, наука, незважаючи на її невизначеність, є саме тією галуззю, яка навчає, виховує, має велике культурне та соціальне значення, стимулює до розвитку.
Ткачов Денис, 37 група.
Стаття змусила глибше замислитись над багатогранним поняттям "наука" та насамперед для себе з'ясувати, що пошук інформації, різноманітні дослідження у сфері освіти, експерименти стануть пріоритетним завданням на даному етапі мого життя.
ReplyDelete“Дати визначення науки, власне кажучи, неможливо” (Дж. Бернал) - цілком погоджуюсь із даним твердженням, адже кожний із нас уявляє науку по-своєму. Буває, що думки сходяться, іноді ж вони кардинально різні. Автор статті наголошує на тому, що наука - це пізнання, це пошук істини, це шлях до розвитку. На мою думку, це найбільш загальне та вдале визначення наукової діяльності.
Співвідношення науки та ідеології, політичного режиму викликало у мене найбільший інтерес та, як не дивно, обурення. Адже, напевно, кожен запитав себе, на якому рівні розвитку була б наша країна, якби не історичні перипетії (заборона діяльності генетиків, біологів, штучне уповільнення розвитку української мови та літератури). Проте чи зазнала сфера освіти і науки значних змін за часів незалежності України? Уряд, щорічно виділяючи мізерні кошти на розвиток науки, очікує виходу українських вчених на міжнародну арену, але зі застарілим обладнанням, з некомпетентними підручниками, майбутні науковці змушені фінансувати дослідницькі заходи за власний кошт або ж задовольнятись недостовірними результатами. Питання освіти і науки порушується у стінах парламенту кожного року, проте, як бачимо, час змін ще не настав. Нашому поколінню залишається лише сподіватись на краще та робити маленькі кроки на шляху до великих відкриттів, досліджуючи навколишній світ.
Оксана Ковбасюк
Delete36 група
This comment has been removed by the author.
DeleteThis comment has been removed by the author.
ReplyDeleteНаука - це своєрідний двигун прогресу завдяки якому ,все ж таки, наша Земля крутиться навколо Сонця. Наука - це завжди рух, завжди пошук, незважаючи на різні перешкоди, які, на жаль, були і є досі.Звичайно, розвиток науки залежить від культурних, політичних , релігійних та ін. чинників суспільства.І я повністю згодна з висловлюванням Ф.Бекона :"Удосконалювання науки варто чекати не від здатності чи моторності якої-небудь окремої людини, а від послідовної діяльності багатьох поколінь, що змінюють одне одного”. Адже саме на основі певних знань вчені продовжують дивувати нас своїми геніальними відкриттями.
ReplyDeleteМінігулова Маша
36 група
Наука є найвищим щаблем розумового розвитку людини та справжнім досягненням людської культури. Я вважаю, що автору статті Руденку О.В вдалося допомогти читачеві зрозуміти всю багатогранність поняття "наука" на сучасному етапі її розвитку надавши декілька його визначень. У статті вичерпно та детально обґрунтовано причини вважати науку соціокультурним феноменом. Я погоджуюся з тим, наука виникла як відповідь на потребу людства у виробництві й отриманні істинного, адекватного знання про світ, й існує, помітно впливаючи на розвиток усіх сфер суспільного життя. Наука вплетена усі сфери людських відносин і в усі форми діяльності, пов'язані з виробництвом, обміном, розподілом і споживанням речей.
ReplyDeleteПрочитавши статтю, я ще раз впевнилася у тому, що вплив науки на життя пересічної людини є досить вагомим. Наука має ряд функції, які вдало висвітленні у статті : пізнавальна, виробнича, соціальна, культурна та світоглядна. На мою думку, цей список можна доповнити й освітньою функцією науки. Усі досягнення та ідеї науковців минулий століть значно впливають на весь освітньо-виховний процес, на зміст навчальних програм, підручників, методи навчання дітей у школі та вищих навчальних закладах.
Федорова Лідія, 34 група
Наука є найвищим щаблем розумового розвитку людини та справжнім досягненням людської культури. Я вважаю, що автору статті Руденку О.В вдалося допомогти читачеві зрозуміти всю багатогранність поняття "наука" на сучасному етапі її розвитку надавши декілька його визначень. У статті вичерпно та детально обґрунтовано причини вважати науку соціокультурним феноменом. Я погоджуюся з тим, наука виникла як відповідь на потребу людства у виробництві й отриманні істинного, адекватного знання про світ, й існує, помітно впливаючи на розвиток усіх сфер суспільного життя. Наука вплетена усі сфери людських відносин і в усі форми діяльності, пов'язані з виробництвом, обміном, розподілом і споживанням речей.
ReplyDeleteПрочитавши статтю, я ще раз впевнилася у тому, що вплив науки на життя пересічної людини є досить вагомим. Наука має ряд функції, які вдало висвітленні у статті : пізнавальна, виробнича, соціальна, культурна та світоглядна. На мою думку, цей список можна доповнити й освітньою функцією науки. Усі досягнення та ідеї науковців минулий століть значно впливають на весь освітньо-виховний процес, на зміст навчальних програм, підручників, методи навчання дітей у школі та вищих навчальних закладах.
Федорова Лідія, 34 група
"За последние пятьдесят лет научное исследование превратилось из роскоши в необходимое условие существования" сказав Джон Бернал.
ReplyDeleteЯ можу посперечатися з думкою Агацці. Він говорить про те, що наука може повною мірою реалізуватися лише тоді, коли доводить розгляд об'єкта до рівня його теоретичного аналізу. Звичайно, сперечатися з науковцем, досвід якого стикається з роками, які він прожив це зухвало. Але з його такого визначення випливає багато винятків. Світ - це неймовірне творіння часу. І в ньому багато таємниць. Всім прерасно відомо, що наука досі не може знайти відповіді на багато питань. Що вражає особисто мене, так це те, що науковці досі не можуть дати пояснення необхідності сну для організму людину, бо навіть торкаючись біологічного аспекту, людському організму в давні віки було не зовсім зручно спати, коли поза печерою ходять гігантські динозаври у пошуках м'яса. Але тим не менш, люди спали. Тобто, наш сон - це свого роду адаптивний дисонанс наших інстинктів і обставин виживання. Якщо Агацці говорить про те, що наукою не є те, що має лише поверхневе пояснення, має лише поверхневі аргументи, а суті і принципи не наявні, то тоді багато, чомув нашому житті ми помилково прикріплювали прикметник науковий.
Отже, Бернал має рацію, наука просто поглинула наше життя, вона пронизала кожну молекулу нашого життя і стала необхідністю існування. Уявити свій будній день без техніки, без наукових праць, навіть без думок - неможливо! Чому без думки? Бо, як на мене, думка - це своєрідна наукова діяльність нашого мозку, а що вже говорити, коли ця думка проростає в аналіз?!
Наука прагне до точного й адекватного відображення реальності, найчастіше терпима до конкуруючих теорій, ніколи не зупиняється на досягнутому і піддається фальсифікації. Ми дозволили їй ввійти в наше життя, бо вдчували потребу в знаннях, ми відчували потребу в дослідженнях. Ми хотіли дати відповіді на питання, і лише наукова діяльність могла допомогти в цьому. Все, що вселяє в наші думки сумніви вдіразу відштовхується нашою свідомістю, але лише наука, яка прагне відтворити реальність точно, лише їй ми довіряємо. Бо аргументи - це те, що не може не змусити нас критично поглянути на те чи інше упередження щодо якогось аспекту життя. Таким чином наукове знання проникло глибоко в людський побут, склало істотну основу формування свідомості й світогляду людини. Воно перетворилося на невід'ємний компонент соціального середовища, в якому відбувається становлення і формування особистості. Тобто наука - це не лише сусід із зовнішнього об'єктивного простору, а й субстракт внутрішнього суб'єктивного простору людини.
Варто ще додати, що наука торкається повністю всіх сфер життя людини, всіх сфер, які потребують знань, які потребують відповідей. Наука - це дійсно яксравий соціокультурний феномен.
Жовноватюк Карина, 31 група.
Як і більшість моїх колег, я не можу не погодитися з тим, що наука займає важливе місце в нашому житті. Наука, безперечно, не з'явилась сама по собі. До її виникнення та розвитку було докладено багато зусиль. Хочу відмітити одну цитату Ф.Бекона, який у свій час відзначав: “Удосконалювання науки варто чекати не від здатності чи моторності якої-небудь окремої людини, а від послідовної діяльності багатьох поколінь, що змінюють одне одного”. Не можу не погодитися з цією думкою. Науку розвивала не одна людина, навіть не дві. Наука існує вже давно, це говорить про те, що люди вже з давніх часів намагались пізнати світ. Вони детально аналізували його з усіх сторін, після чого ділилися з усім світом своїми думками та твердженнями, захищаючи свої праці та доводячи свої гіпотези, чим робили свій вагомий внесок у розвиток науки. Їх знання передавались із покоління до покоління, за що ми маємо їм дякувати.
ReplyDelete"Як соціокультурний феномен наука виникла як відповідь на потребу людства у виробництві й отриманні істинного, адекватного знання про світ, й існує, помітно впливаючи на розвиток усіх сфер суспільного життя". Ще одне твердження, яке, на мою думку є правильним. Якщо людина завжди буде прагнути пізнати щось нове, то наука буде розвиватися стрімко вперед. Як на мене, то у кожної людини є потреба в отриманні нових знань про навколишній світ. Тож, можна зробити висновок, що наука і людина будуть завжди йти пліч-о-пліч, вони нероздільні.
Лагута Ольга, 34 група.
Данная статья вызвала у меня много поводов для размышления. Да, действительно можно сказать, что наука является неотъемлемой частью нашей жизни , а людей я могу сравнить с накопителем. Мы накапливаем знания, передаем их из поколения в поколение. По этому, я думаю, что отследить корни науки как таковой - невозможно. Человек эволюционировал , наука эволюционировала параллельно с человеком. Я могу согласиться, что наука действительно является социокультурным феноменом. Почему именно социокультурным? Я думаю, что это было как ответ на запросы общества. Требования объективных знаний про окружающий мир. И без условно наука является неотъемлемой частью всех сфер человеческой жизни.
ReplyDeleteОднако, некоторые ученые утверждают, что наука должна существовать , исключительно, ради познания. . В таком случае "социокультурная" роль науки отходит на задний план. Как я и сказал ранее, человечество эволюционирует, а вместе с человечеством эволюционирует и наука, как ответ на потребности человека. Тут и возникает вопрос: "За 4 млрд лет эволюции, есть ли в человеческом теле бесполезный орган?". Действительно, а ведь нету такого. Так и с наукой. Можно сделать вывод, что наука это действительно социокультурный феномен, который появился как реакция человека на собственные потребности, наука должна приносить пользу обществу, иначе она теряет свою роль.
Важко не погодитись з тим, що наука відіграє важливу роль у житті людини. Саме тому у статті наголошується про існування тісного зв`язку між наукою та соціумом. Наука - це сфера дослідницької діяльності, яка спрямована на створення нових знань про природу, суспільство і процеси мислення.
ReplyDeleteНаука останнім часом розвивається дуже швидко, але чи розвивається вона на благо людини? Адже наука виникла заради благ людини. А в наш час все робиться заради грошей, це і призводить до певного руйнування суспільства. Не всі винаходи є корисними для людини (біологічна зброя і т.п.).
Що стосується нашої країни, у нас проблема розвитку науки, а саме недостатнє фінансування певних наукових процесів. І я навіть не можу пригадати якісь значні наукові відкриття які були створені на Україні. Сподіваюсь, що в не далекому майбутньому науковці з України перестануть мігрувати в інші країни, а що і на Україні їм буде простір для праці, досліджень, нових відкриттів.
Ходачек Володимир, 35 група.
Прочитавши статтю О.В. Руденка "Погляд на науку, як на соціокультурний феномен", я дійшла висновку, що наука - це досить складний термін, який досліджувався, досліджується і досліджуватися буде. Адже наука пов’язана з усіма сферами людської діяльності та людських взаємовідносин. Дана стаття є повчальною і пізнавальною водночас. Я погоджуюся з думкою Ф. Бекона, який у свій час відзначав, що :"Удосконалювання науки варто чекати не від здатності чи моторності якої-небудь окремої людини, а від послідовної діяльності багатьох поколінь, що змінюють одне одного".
ReplyDeleteНаука ніколи не стоїть на місці, та є невід’ємною частиною нашого суспільства, тому їїї розвиток відіграє важливу роль у житті кожної людини.
Зайцева Валентина 35 група
This comment has been removed by the author.
ReplyDeleteПрочитавши статтю О. Руденка, я ще раз переконалася, що наука – це досить складне та широке поняття. Я погоджуюся із усіма висловленими думками науковців, але найбільше мені сподобався вислів Дж. Бернала. Який відзначив, що “дати визначення науки, власне кажучи, неможливо”. Адже дійсно, науку можна розглядати як: інститут, метод, фактор розвитку виробництва, нагромадження традицій знань та найбільш сильний фактор формування переконань і відношень людини до світу.
ReplyDeleteНа мою думку, наука відіграє надзвичайно важливу роль у житті сучасного суспільства. Адже вона є невід’ємною частиною його існування та розвитку.
Ренькас Руслана 35 група
В данной статье очень доступно раскрыто понятие "наука", а точнее показано насколько многогранным оно есть. Ведь действительно очень сложно дать обозначение такому термину потому что в оно очень широкое и охватывает очень много.
ReplyDeleteЯ думаю что наука всегда была социокультурным явлением и развитие науки в разных эпохах проходило по разному. Очень часто наука чувствовала давление от церкви и приравнивалась к магии но тем не менее прогресс шел. Мне понравилось высказывание что наука это не усердная работа одного ученого а накопление знаний и опыта многих поколений. Потому что наука это коллективный процесс и мы все принимаем участие ее развитии.
Александра Хоменко
35 группа
Наука була створена, тому що людина завжди прагнула до пізнання. Основа науки - це пізнавальна діяльність. Я вважаю, що не можна розглядати науку як соціокультурний феномен. Наука - це не пафос. Наука - це впершу чергу дослідження, яке спрямоване на пізнання, а все інше є другорядним. Хоча, якщо брати як щось другорядне, то воно має право на існування. Смолянюк Тетяна 36 група
ReplyDeleteThis comment has been removed by the author.
ReplyDeleteПрочитавши наукову статтю О.Руденка "ПОГЛЯД НА НАУКУ ЯК НА СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ФЕНОМЕН" хочу поділитися своїми враженнями. По-перше, ця стаття відкрила для мене більш ширше поняття про науку та її роль не тільки в процесі дослідження нових відкритів, але й у культурному житті людини. Адже навіть для нових відкриттів в галузі культури необхідно мати певний науковий фундамент. По-друге, хочу поділитися своїми думками щодо зв'язку людини з наукою. Звичайно, наука розвивається в більшій мірі через потреби людини розвиватися та робити нові відкриття в найрізноманітніших галузях. Проте, сама наука залежить від людин не менше.
ReplyDeleteТакож хотілося б погодитися з висловом Ф. Бекона про те що, удосконалювання науки варто чекати не від здатності чи моторності якої-небудь окремої людини, а від послідовної діяльності багатьох поколінь, що змінюють одне одного. Дійсно, наука розвивалася протягом століть не за допомогою лише однієї людини, а з підримкою усіх поколінь. Тому я вважаю, що для подальшого успішного розвитку науки насамперед в нашій країні, кожна людина має брати участь у науковому дослідженні. Ми маємо пишатися тим, що маємо змогу здійснювати наукові дослідження та користуватися джерелами, які були сформовані протягом багатьох століть.
Отже, можна зробити висновок, що наука - це та рушійна сила,яка не дає суспільству стояти на місці, а навпаки надає можливість та джерела для подальшого розвитку.
Міхніцька Анастасія
37 група
Науковий процес дійсно є явищем старовинним. Навіть первісні люди, намагаючись пізнати світ, вже здійснювали перші наукові кроки. Наскельні малюнки, нові знаряддя праці, тактика полявання - це все є наука! З кожним днем, місяцем, роком, століттям наука розвивалась все більше. Завдячуючи цьому процесу, наразі ми маємо доволі високий рівень розвитку людства.
ReplyDeleteПроте я вважаю, що існування науки на Землі добігає свого кінця. На планеті вже стільки всього дослідженого,що просто-напросто нема куди далі розвиватись. Думаю, років за 50, основною площиною існування науки буде космос. Зовсім скоро будуть населені нові планети, а там - велика неосяжність невивченого і неопізнаного! Проте на Землі наука як явище існувати перестане.
Вергановський Максим 33 група
Наука – є частиною життя кожного з нас . це є прогрес, відкриття і пояснення фактів, явищ. Головною і спільною метою всіх науковців і дослідників є пошук істини, правди. Одна людина не може змінити весь хід розвитку науки, адже роблячи відкриття усі спираються на раніше відому інформацію, відкриття не може відбутися ізольовано, воно є наслідком попередніх досліджень. Розвиток різних сфер науки залежить від потреб сучасного суспільства, люди впливають на швидкість відкриттів.
ReplyDeleteНаука – поняття збірне, немає точно визначення, але тривалий розвиток цього явище дає беззаперечні підстави говорити, що це важливий процес у нашому світі. Наука – соціокультурне явище, вона тісно пов’язана з діяльністю людини. Без розвитку науки зупинився б процес розвитку, удосконалення, потрібно використовувати усі можливі шанси для покращення нашого життя.
Трофимчук Олена 33 група
Стаття Н.Л.Зглінської "Зміна парадигм у науковому пізнанні" є досить корисною та пізнавальною. Цілком згідна із твердженням В.Оствальда про те, що наука - це мистецтво передбачення. Беручи до уваги вищесказане, можна зробити висновок, що наука почала розвиватись із часів створення людства, а перші наукові відкриття зробити первісні люди.
ReplyDeleteУ наш час розвиток науки набирає шалених обертів, щоденний інформаційний потік вражає. Людина не здатна сприймати і якісно оброблювати таку кількість інформації, не говорячи вже про здастність передбачення наслідків того чи іншого науково відкриття. Ось це мабуть і є однією з причин катастроф у світі різного характеру.
Таким чином, сучасна наука сприймається вже не як нонсенс, а як суспільний прогрес, який набуває все більше і більше обертів з кожним днем.
Петренко Катерина 31 група.
Прочитавши статтю О.Руденка "Погляд на на науку як на соціокультурний феномен" розумієш, що наука є невід'ємною частиною нашого життя і вона є сферою, що спрямована на створення нових знань про суспільство, природу і процеси мислення. Наука тісно пов’язана із нашим життям і займає одне із перших місце у різних сферах. Відомий філософ Ф. Бекон сказав, що «Знання -це сила» і я погоджуюся з його висловлюванням, адже наука являє собою знання, які мають величезну силу і які потрібно використовувати у правильному напрямку.
ReplyDeleteПротягом багатьох років за допомогою науки вивчали та пояснювали навколишній світ та його явища. Досить часто говорячи про складні питання ми посилаємося саме на науку, щоб підтвердити або ж навпаки спростувати їх.
Тому, як висновок можна сказати, що наука є важливим фактором людського прогресу. Наука є тим фактором, що допомагає нам розвиватися.
Олександр Лелет 34 група
Прочитавши цю статтю я зрозуміла, що наука є невід'ємною частиною нашого життя і займає важливе місце в ньому. Наука ніколи не стоїть на місці, тому її розвиток відіграє важливу роль у житті кожної людини. Нам слід пишатися тим, що ми маємо відношення до наукової діяльності і можемо черпати знання з джерел, які були сформовані протягом багатьох століть іншими науковцями. Наука має не тільки велике значення для розвитку науково-технічного прогресу, а й для духовного розвитку соціуму. Тому наука була,є і буде рушійною силою життя як такого. Я підтримую думку автора, що наука - соціокультурний феномен.
ReplyDeleteХарковина Ірина
35 група
This comment has been removed by the author.
ReplyDeleteСтаття "ПОГЛЯД НА НАУКУ ЯК НА СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ФЕНОМЕН" ' є дуже інформативною та корисною для прочитання.
ReplyDeleteМені сподобався вислів Ф.Бекона “Удосконалювання науки варто чекати не від здатності чи моторності якої-небудь окремої людини, а від послідовної діяльності багатьох поколінь, що змінюють одне одного”.
Я погоджуюсь, що людина є представником соціокультурного середовища. Наука це накопичення знань які є надбанням різних поколінь, ці знання підтверджують або спростовують, розширюють з-за допомоги наукової діяльності наступних поколінь і підтвердження цьому є розвиток науки в наш час. Наука злилась з іншими галузями і внесла свій внесок у розвиток суспільства. Я вважаю, що сьогодні наука займає важливу позицію в будь-які цивілізованій країні в державному аспекті. Зародження НТП у світі стало революційним через нову форму організації виробництва. В результаті індустріального перевороту створилась база, яка перетворила науку в силу, яка сприяє розвитку країни в економічному та соціальному аспектах. Але використання «Високих технологій» можна віднести не лише до країни в цілому, але до кожної людини окремо. Ми користуємося майже повністю автоматизованою технікою та інноваційними розробками, які створенні за допомогою наукових досліджень і стартапів. І цей процес розвитку науки незупинний - розвиток науки почався ще у первісні часи на примітивному рівні і продовжується дотепер, змінивши примітивний рівень на професійний. Програмування, роботехніка, атомна енергетика і генна інженерія є тому доказ.
Отже, з розвитком науки людству відкривається істинне знання про навколишній світ, природу речей та іх функціонування. Наукове дослідження стало двигуном в соціокультурному просторі кожної країни, яке дало можливість людству користуватися всіма благами які існують на даний момент.
Комаренко Владислава
33 група
Ознайомившись зі статтею «Погляд на науку як на соціокультурний феномен» ми можемо сказати, що наука є багатогранною й неоднозначною. Вона є складним багатостороннім явищем, який можна розглядати з різних точок зору. Наука, безсумнівно, має величезне значення для життя сучасної людини, технології і охорони здоров'я, і має великий вплив на соціум і розвиток соціума. Отже, для науки немає поставлених рамок, тому кожна галузь розвивається в своєму напрямку, відкриваючи все нове й нове.
ReplyDeleteВиговська Владлена
33 група
Прочитавши статтю О.В.Руденка «ПОГЛЯД НА НАУКУ ЯК НА СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ФЕНОМЕН» я зрозуміла, що мої уявлення про термін «наука» були мізерними. По-перше, я дізналася багато нової інформації про науку, її значення та роль у нашому житті та в житті суспільства в цілому. Практично кожна сфера нашого життя якимось чином пов’язана з наукою.
ReplyDeleteВажко уявити яким могло б бути наше життя без розвитку науки. Надзвичайно великий вплив має науково-технічна революція. Телефони, ноутбуки, планшети та інші види техніки – усе це ми маємо завдяки розвитку науки та завдяки тим людям, які присвятили своє життя науковим відкриттям.
По-друге, я зрозуміла, що виникнення науки насамперед пов’язане із бажанням відкривати щось нове для себе та необхідністю передавати нагромаджений досвід іншим поколінням.
Тож можна зробити висновок, що наука, а точніше наукові відкриття, в де-якій мірі полегшують нам життя, допомагають зекономити час, який ми витрачаємо на важливіші справи. Наука як і життя не стоїть на місці, а рухається вперед, тож в майбутньому на нас чекає ще багато відкриттів.
Рублюк Ганна, 37 група
This comment has been removed by the author.
ReplyDeleteВ першу чергу хочу висловити подяку автору даної статті, оскільки тепер розумію, що поняття "наука" має більш широке значення, ніж мені здавалося раніше.
ReplyDeleteТакож не можу не погодитись з тим, що соціум і наука - це речі пов'язані між собою. Саме завдяки людині наука існує і розвивається, і саме завдяки науці людство має змогу еволюціонувати.
Отже, наука - це те, що оточує нас на кожному кроці, спонукає нас досягати нових висот і завжди рухатись лише вперед.
Кушнір Світлана
32 група
В першу чергу хочу висловити подяку автору даної статті, оскільки тепер розумію, що поняття "наука" має більш широке значення, ніж мені здавалося раніше.
ReplyDeleteТакож не можу не погодитись з тим, що соціум і наука - це речі пов'язані між собою. Саме завдяки людині наука існує і розвивається, і саме завдяки науці людство має змогу еволюціонувати.
Отже, наука - це те, що оточує нас на кожному кроці, спонукає нас досягати нових висот і завжди рухатись лише вперед.
Кушнір Світлана
32 група
В першу чергу хочу висловити подяку автору даної статті, оскільки тепер розумію, що поняття "наука" має більш широке значення, ніж мені здавалося раніше.
ReplyDeleteТакож не можу не погодитись з тим, що соціум і наука - це речі пов'язані між собою. Саме завдяки людині наука існує і розвивається, і саме завдяки науці людство має змогу еволюціонувати.
Отже, наука - це те, що оточує нас на кожному кроці, спонукає нас досягати нових висот і завжди рухатись лише вперед.
Кушнір Світлана
32 група
1. Щодо мене, то твердження про те, що наука повинна опиратись на ідеологію є дуже суперечливим та частково не зрозумілим, у моєму розумінні – наука повинна бути нейтральною, адже найвищим достоїнством науки є її об’єктивність. Наука не повинна «черпати натхнення» в релігійній ідеології, політичній ідеології (ідеології партій напр.) і т. д. Наука повинна орієнтуватись на ідею ціннісно-нейтрального наукового знання і не зазнавати впливу від будь-яких ідеологій, течій чи переконань. Адже коли цього не відбувається наука стає не всім зрозумілою і не кожен може її прийняти.
ReplyDeleteЖарчинська Юлія 33гр
This comment has been removed by the author.
ReplyDeleteThis comment has been removed by the author.
ReplyDeleteЩодо мене, то твердження про те, що наука повинна опиратись на ідеологію є дуже суперечливим та частково не зрозумілим, у моєму розумінні – наука повинна бути нейтральною, адже найвищим достоїнством науки є її об’єктивність. Наука не повинна «черпати натхнення» в релігійній ідеології, політичній ідеології (ідеології партій напр.) і т. д. Наука повинна орієнтуватись на ідею ціннісно-нейтрального наукового знання і не зазнавати впливу від будь-яких ідеологій, течій чи переконань. Адже коли цього не відбувається наука стає не всім зрозумілою і не кожен може її прийняти.
ReplyDeleteЮлія Жарчинська 33гр
Щодо мене, то твердження про те, що наука повинна опиратись на ідеологію є дуже суперечливим та частково не зрозумілим, у моєму розумінні – наука повинна бути нейтральною, адже найвищим достоїнством науки є її об’єктивність. Наука не повинна «черпати натхнення» в релігійній ідеології, політичній ідеології (ідеології партій напр.) і т. д. Наука повинна орієнтуватись на ідею ціннісно-нейтрального наукового знання і не зазнавати впливу від будь-яких ідеологій, течій чи переконань. Адже коли цього не відбувається наука стає не всім зрозумілою і не кожен може її прийняти.
ReplyDeleteЮлія Жарчинська 33гр
Щодо мене, то твердження про те, що наука повинна опиратись на ідеологію є дуже суперечливим та частково не зрозумілим, у моєму розумінні – наука повинна бути нейтральною, адже найвищим достоїнством науки є її об’єктивність. Наука не повинна «черпати натхнення» в релігійній ідеології, політичній ідеології (ідеології партій напр.) і т. д. Наука повинна орієнтуватись на ідею ціннісно-нейтрального наукового знання і не зазнавати впливу від будь-яких ідеологій, течій чи переконань. Адже коли цього не відбувається наука стає не всім зрозумілою і не кожен може її прийняти.
ReplyDeleteThis comment has been removed by the author.
ReplyDeleteПрочитавши дану статтю О.Руденка, я погоджуюсь, що дійсно визначити термін "наука" якимось одним конкретним терміном не можна, адже він є надзвичайно широкий і багатозначний. Без науки було б неможливе існування багатьох речей, якими ми користуємося щодня. Просто озираючись назад, можемо побачити і порівняти, який масштабний прогрес і неймовірні зміни відбулись в суспільстві завдяки науці. З кожним днем наука вдосконалюється, пропонує щось нове, допомагаючи людству задовольнити їхні потреби і полегшитити життя. Це все так, але слід задавати питання, чи завдяки своїм науковим досягненням наука не завдасть шкоди суспільству і навколишньому середовищу у майбутньому. Все-таки ми не можемо бути впевненими, що відбудеться через десятки років. Тому завжди потрібно зберігати цю «золоту» середину між науковими технологіями, якими б вони корисними не були, і навколишнім світом.
ReplyDeleteКононенко Ольга, 33
DeleteThis comment has been removed by the author.
DeleteСучасна наука є не лише основною формою пізнання природи й суспільства, що забезпечує людину науковими знаннями, а й найважливішим інструментом її життєдіяльності. Як форма суспільної свідомості вона є системою знань про природу, суспільство і мислення, відображає світ у наукових поняттях, законах, теоріях, які апробуються Й перевіряються предметно-практичною діяльністю. Зрозуміло, що наука- це процес розумової та дослідницької діяльності людини, але це й суспільне надбання, спадщина людства. Наука нагадує мені скарбничку, в яку вкладали, вкладають і будуть вкладати досвід всіх поколінь, Тож, треба лише бажання, для того, щоб поповнити її новими знаннями для майбутніх поколінь.
ReplyDeleteДіденко Ірина , 37 група
Сучасна наука є не лише основною формою пізнання природи й суспільства, що забезпечує людину науковими знаннями, а й найважливішим інструментом її життєдіяльності. Як форма суспільної свідомості вона є системою знань про природу, суспільство і мислення, відображає світ у наукових поняттях, законах, теоріях, які апробуються Й перевіряються предметно-практичною діяльністю. Зрозуміло, що наука- це процес розумової та дослідницької діяльності людини, але це й суспільне надбання, спадщина людства. Наука нагадує мені скарбничку, в яку вкладали, вкладають і будуть вкладати досвід всіх поколінь, Тож, треба лише бажання, для того, щоб поповнити її новими знаннями для майбутніх поколінь.
ReplyDeleteДіденко Ірина , 37 група
Прочитавши статтю О.В. Руденка "Погляд на науку як на соціокультурний феномен" я остаточно впевнилась, що наука є невід'ємною частиною нашого сьогодення. Іноді ми навіть не задумуємося на скільки тісно вона пов'язна з усіма сферами людських відносин. В останні роки наука розвивалася і розвивається зараз дуже швидкими темпами. Причиною зародження науки, рушійною силою її розвитку є прагнення людини до поліпшення умов життя. Тому наука дійсно є соціокультурним феноменом, адже виникла саме на потреби людства і стала згодом своєрідним підгрунттям культури в цілому.
ReplyDeleteЯк зазначив Ф.Бекон: “Удосконалювання науки варто чекати не від здатності чи моторності якої-небудь окремої людини, а від послідовної діяльності багатьох поколінь, що змінюють одне одного”. Цей вислів змусив задуматися. Тобто розвиток і стан науки це не досягнення однієї людини, це плідна праця багатьох поколінь вчених аби віднайти певну істину, зробити відкриття і представити його людству.
Отже, наука - це саме те явище,та сила, що здатна не тільки змінити і вдосконалити світ, а й суспільство в цілому. Як на мене, наука має розвивати в людині жагу до нових знань і кожен з нас може зробити свій внесок у розвиток науки, тим самим покращити її, і підняти на ще вищий щабель розвитку.
Горбань Дар'я
37 група
Ознайомившись з цею статтею, я зрозуміла, що наука не має точного изначення, але її можна розглянути(за Берналом) як:1.інститут, 2. метод, 3.нагромадження традицій знань, 4.фактор розвитку виробницива, 5.найбільш сильний фактор формування переконань і відношень людини до світу.
ReplyDeleteГоловне завдання науки-це пошук істини. Вона виявляє себе у функції соціальної сили при вирішенні глобальних проблем сучасності.
Гаврилюк Таїса, 32 група
Ознайомившись з цею статтею, я зрозуміла, що наука не має точного изначення, але її можна розглянути(за Берналом) як:1.інститут, 2. метод, 3.нагромадження традицій знань, 4.фактор розвитку виробницива, 5.найбільш сильний фактор формування переконань і відношень людини до світу.
ReplyDeleteГоловне завдання науки-це пошук істини. Вона виявляє себе у функції соціальної сили при вирішенні глобальних проблем сучасності.
Гаврилюк Таїса, 32 група
Прочитавши статтю Руденка "ПОГЛЯД НА НАУКУ ЯК НА СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ФЕНОМЕН" можна сказати шо автор наголошує на тому шо саме поняття науки є абстрактним, що вона пов'язана з виробництвом і систематизацією об'єктивних знань і є соціокультурним феноменом. Наука розвивається тільки тоді , коли людина потребує у чомусь , в свою чергу пов*язана з багатьма сферами життя.
ReplyDeleteОтже можна зробити висновок ,що наука є широкою та багатогранною, яка розвивається разом із суспільством , і є надзвичайно важливою на сьогоднішній день
Чередник Олександра 33 група
Прочитавши статтю О.В. Руденка «Погляд на науку як на соціокультурний феномен», можна сказати, що дуже важко знайти якесь одне, чітке визначення науки, яке б задовольнило всіх її представників. Чи є ж наука дійсно соціокультурним феноменом? Я вважаю, що так. Наука і суспільство тісно пов'язані між собою. Як форма суспільної свідомості наука не може існувати поза суспільством. А суспільство в свою чергу постійно прагне до науки, до чітких аргументованих визначень навколишнього світу. Пошук істини і жага до відкриттів завжди були невід'ємною частиною людства. Наука регулює суспільні відносини і впливає на потреби суспільства. Звичайно, не кожному під силу зробити вклад в науку, бо для цього потрібен проникливий розум, відповідні знання і зацікавленість в цій справі, але індивіди, яким притаманні ці якості, все ж є породжені суспільством.
ReplyDeleteТерещенко Анастасія 31 група
На мою думку, дана стаття О. Руденка є надзвичайно корисною. Насамперед через те, що тлумачить науку з трьох різних аспектів: як форму діяльності, як систему дисциплінарних знань, як соціальний інститут. Я погоджуюсь з твердженням, що дати абсолютне точне визначення науки надзвичайно важко,і ми лиш частково наближаємось у своїх судженнях до розуміння науки. Я дотримуюсь думки,що науку слід розглядати, як соціокультурний феномен, адже вона певним чином визначає життя суспільства ,служить потребам людства і тим самим регулює суспільні відносини. Адже дійсно,якби людство не прагнуло розвитку,не прагнуло дізнаватись щось нове, змінювати життя та світ на краще , почалася б деградація кожного з нас. Звісно, кожне наукове відкриття вимагає наполегливої праці та знання , старанності ,необхідна певна система знань, якою володіє далеко не кожен. Але приємним є той факт, що кожен з нас може принести щось корисне в науку, зробивши якесь нове, небачене досі дослідження , висловивши нову гіпотезу , вивести істинно нове знання , що і є основною функцією науки.
ReplyDeleteНімко Наталія
Delete32 група
Прочитавши дану статтю, я ще раз впевнилась в тому, що поняття "науки" - настільки різноманітне! Ще ніхто не дав точного визначення науці. Я цілком погоджуюсь зі словами Дж. Берклі " дати визначення науки, власне кажучи, неможливо"У сучасному суспільстві значно зросла роль науки. Наука стала безпосередньою продуктивною силою суспільства. Під впливом науки зростає роль людського фактора у всіх формах діяльності. Наука, по-моєму, це те, що вивело людину з первісного суспільства. Наука відкриває неозоре поле діяльності. І ніколи не можна буде сказати, що все вже відкрите, що остаточно вирішені всі проблеми. Наука вимагає героїзму. У висновку прагну сказати, що науки про людину є найголовнішими науками і сподіваюся на те, що надалі вони будуть розвиватися ще більше й краще!
ReplyDelete33 група
Перш за все, хочу відзначити що дана стаття розкриває широке значення поняття "наука", та показує її різносторонність. Вона знаходиться у всіх сферах людських відносин та відіграє важливу роль у формуванні людини як суб`єкта діяльності й пізнання. Також наука виступає як фактор соціальної регуляції суспільних процесів, є необхідною умовою раціонального управління. Відповідаючи на різні проблеми суспільства, наука реалізує себе як інструмент розвитку людей у певній сфері діяльності. Також вона виступає функцією соціальної сили при вирішені проблем сьогодення. Виходячи з цього, ми розуміємо необхідність цікавитися та досліджувати науку, оскільки вона переплітаєтьсяз усіма сферами людського життя.
ReplyDelete32 група
Стаття О.В.Руденка є надзвичайно корисною та змістовною. Перш за все в ній представлені досить точні та вичерпні тлумачення терміну "наука". Безумовно погоджуюсь із твердженням, що наука пов'язана зі всіма аспектами нашого життя. Кожна людина , на мою думку, повинна правильно оцінювати значущість науки та співвідносити її з будь-якою своєю діяльністю.
ReplyDeleteДана стаття являє собою гарне підґрунтя знань для початкового науковця. Автор досить влучно визначає основну функцію науки "Таким чином, можна сказати, що основною функцією науки є виробництво істинного знання, яке досягається за допомогою опису, пояснення, прогнозу, але яке завжди здійснюється в чітко обумовленому соціокультурному просторі." Я абсолютна згодна з цим і вважаю, що істинне знання може бути лише результатом наукової пізнавальної діяльності.
Лавровська Анна
32 група
Ще з першими людьми потрібність наукибула досить високою. Люди потребували знань для того, щоб вижити. Наука - це певна система знань. Для того, щоб зробитипрості знаряддя праці потрібні були елементарні знання садівництва та мисливства. Для того, щоб виростити рослину потрібно було знати як це зробити. З кожним століттям наука ще більше розвивалась, з цим збільшувалась її роль в суспільстві. Коли з'явилась потреба передачі знань та умінь з'явились гуманітарні науки.
ReplyDeleteСуспільство розвивалось, з'являлись нові науки. Кожна галузь відкривала щось нове, що покращувало життя людства, робило його легшим та комфортнішим. Медицина створювала нові ліки, що могли врятувати життя мільйонам людей. Створення автомобіля Карлом Бенцом, електрики, телефона - Олександром Белом, вдосконалили наше життя, підняли його на вищий рівень.
Наука, як соціокультурний феномен, вплетена в усі сфери людської діяльності. Зараз ми не можемо прожити ні дня без науки. Викинувши хоча б одну галузь руйнується уся система тому, що усі науки між собою тісно пов'язані. Хоча здається, що все уже досліджено і відкрито, науковці не опускають руки. І думаю, що і надалі, з кожним тисячоліттям,відкриватимуть щось нове, що покращить життя людей.
Круть Людмила
31 група
Ще з першими людьми потрібність наукибула досить високою. Люди потребували знань для того, щоб вижити. Наука - це певна система знань. Для того, щоб зробитипрості знаряддя праці потрібні були елементарні знання садівництва та мисливства. Для того, щоб виростити рослину потрібно було знати як це зробити. З кожним століттям наука ще більше розвивалась, з цим збільшувалась її роль в суспільстві. Коли з'явилась потреба передачі знань та умінь з'явились гуманітарні науки.
ReplyDeleteСуспільство розвивалось, з'являлись нові науки. Кожна галузь відкривала щось нове, що покращувало життя людства, робило його легшим та комфортнішим. Медицина створювала нові ліки, що могли врятувати життя мільйонам людей. Створення автомобіля Карлом Бенцом, електрики, телефона - Олександром Белом, вдосконалили наше життя, підняли його на вищий рівень.
Наука, як соціокультурний феномен, вплетена в усі сфери людської діяльності. Зараз ми не можемо прожити ні дня без науки. Викинувши хоча б одну галузь руйнується уся система тому, що усі науки між собою тісно пов'язані. Хоча здається, що все уже досліджено і відкрито, науковці не опускають руки. І думаю, що і надалі, з кожним тисячоліттям,відкриватимуть щось нове, що покращить життя людей.
Круть Людмила
31 група
Ще з першими людьми потрібність наукибула досить високою. Люди потребували знань для того, щоб вижити. Наука - це певна система знань. Для того, щоб зробитипрості знаряддя праці потрібні були елементарні знання садівництва та мисливства. Для того, щоб виростити рослину потрібно було знати як це зробити. З кожним століттям наука ще більше розвивалась, з цим збільшувалась її роль в суспільстві. Коли з'явилась потреба передачі знань та умінь з'явились гуманітарні науки.
ReplyDeleteСуспільство розвивалось, з'являлись нові науки. Кожна галузь відкривала щось нове, що покращувало життя людства, робило його легшим та комфортнішим. Медицина створювала нові ліки, що могли врятувати життя мільйонам людей. Створення автомобіля Карлом Бенцом, електрики, телефона - Олександром Белом, вдосконалили наше життя, підняли його на вищий рівень.
Наука, як соціокультурний феномен, вплетена в усі сфери людської діяльності. Зараз ми не можемо прожити ні дня без науки. Викинувши хоча б одну галузь руйнується уся система тому, що усі науки між собою тісно пов'язані. Хоча здається, що все уже досліджено і відкрито, науковці не опускають руки. І думаю, що і надалі, з кожним тисячоліттям,відкриватимуть щось нове, що покращить життя людей.
Круть Людмила
31 група
Что такое наука? Как правильно вникнуть в это понятие? Все это и не только есть в данной статье Руденка "Взгляд на науку как социокультурный феномен". Здесь показано как наука влияла, влияет и будет влиять не только на процесс производства новых открытий, а и на культурную составляющую жизни людей. Ведь даже для любого культурного открытия нужно иметь под собой научную почву. Хоть мне и лезло в голову выражение "Открытия ради открытий" в голову, я не могу сказать, что наука не зависит от людей в принципе. Ведь можно проследить то, что наука развивалась на протяжении многих поколений людей и ученых. Если взять к примеру нашу страну, то нам, как мне кажется, стоит всеми силами завлекать чем больше людей к научным исследованиям, чтобы повысить научный уровень "Незалежной".
ReplyDeleteСтаржинский Игорь
33 группа